Підсумки виборів 2012: як кандидати брехали і скільки їм це коштувало

У суботу, 27 жовтня, починається "доба тиші": кандидатам не можна буде ні агітувати, ні, по-хорошому, взагалі вимовляти назву своєї партії. Тобто, вже можна ставити жирну крапку в тримісячному марафоні обіцянок.

Тим часом, відзначимо кілька прикметних моментів нинішньої кампанії, чим вона запам'ятається найбільше, пише газета "Комсомольська правда в Україні".

Голосує виборець Гречка

Звичайно, роздача передвиборчих "бонусів" - проднаборів, квитків у кіно і цирк, 200-гривневих банкнот - не ноу-хау нинішніх виборів. Але саме цю кампанію експерти визнали "рекордсменом" за прямою і непрямою скупкою голосів. Окремі виборці примудрилися отримати по 1000 гривень і більше - дивлячись, скільки мажоритарників "працювали" на їхніх округах. До речі, варто розуміти, що це порушення не тільки з боку кандидата.

"Підкуп голосів - кримінальний злочин, у ньому є співучасники: політик гроші дає, а виборець їх бере, - нагадав голова Комітету виборців України Олександр Черненко. - За допомогою грошей мажоритарники мобілізують людей, які спочатку не хотіли йти на вибори".

І все ж виборець порозумнішав - він вже не буде голосувати, "як скажуть". Відомі трюки для імітації волевиявлення: щоб зробити фото "правильного" бюлетеня (його можуть зажадати в обмін на "гонорар"), в графу навпроти кандидата замість "пташки" викладається обривок чорної нитки.

"Народ тримає дулю в кишені - він візьме все, що дадуть, і проголосує по совісті. Взагалі ж нас перегодували подачками і різними "соціальними благами", - вважає голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. - Навіть якщо до кінця року ситуація в економіці залишиться на нинішньому рівні, для звичайного українця вона погіршиться - бо не стане політичною благодійністю".

Естрадний провал

Банківські рахунки поп-виконавців після виборів зазвичай поповнюються 50-350 тисячами доларів - залежно від рівня зірки і кількості концертів. Але цього разу вони залишилися ні з чим: партії, як і окремі кандидати, майже не розігрували "співочої" карти: на Майдані не проводилися масові концерти "під патронатом" і "на підтримку", та й великі міста залишилися майже без шоу.

На думку політологів, частина провини лежить на Юлії Тимошенко: саме вона перегодувала виборця музикою на минулих виборах.

"При цьому екс-прем'єр програла: продемонструвала, що використовувати концерти для агітації, - затія дорога і неефективна. Краще витратити ті ж сотні тисяч на купівлю гречки і роздати її виборцеві", - вважає голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.

Втім, подекуди в регіонах принцип "вокал за голоси виборців" ще працює. В Умані, наприклад, виступить маестро італійської естради Тото Кутуньо (неофіційно - на користь одного з кандидатів).

"Ще одна зірка, правда, не співак, а актор - Ван Дамм - приїхав агітувати на Київщину. В цьому, власне, і є цьогорічна особливість - зірок використовують мажоритарні кандидати, привертаючи до себе увагу", - стверджує політексперт Володимир Цибулько.

VIPи у списках

Одна з головних фішок - внесення відомих прізвищ до виборчих списків. У Партії регіонів під другим номером - Таїсія Повалій, в УДАРу Віталія Кличка (окрім, власне, самого боксера - лідера партії) - письменниця Марія Матіос, в "Свободі" - актор Богдан Бенюк. Але безумовним рекордсменом за зірками стала "Україна - Вперед!", яка залучила до кампанії футболіста Андрія Шевченка, актора Остапа Ступку і навіть зірку-кардіохірурга Іллю Ємця.

"Але - сюрприз! - вплив цих особистостей на рейтинг виявився незначним. Люди, звичайно, люблять зірок, але не поспішають підтримувати відомі прізвища, оскільки у них немає досвіду в політиці", - упевнений політолог Цибулько.

На думку політологів, виборець віддасть голос не за прізвище-бренд у спортивній чи культурній сфері, а підтримає або політичну позицію партії, або її лідера.

"У випадку з "Україною – Вперед!" Шевченко був, швидше, фоновим зображенням для Королевської. Загалом же зірки ще не вичерпали своєї ролі, в Раді їм доведеться займатися активною громадською діяльністю, залучати людей з творчого середовища, активістів", - вважає Бондаренко.

Третій не зайвий

Від звичного всім політичного "розкладу" - партія опозиції проти влади - спробували відштовхнутися аж кілька сил. Очевидно, в надії повторити успіх Сергія Тігіпка на президентських виборах (він прийшов третім, "розігравши" карту власної опозиційності до провладних кандидатів і їхніх опонентів).

Цього разу "третю силу" представляли УДАР Віталія Кличка і "Україна - Вперед!" Наталії Королевської.

"Як показала кампанія, найкраще шансом скористався Віталій Кличко: саме його почали вважати символом змін, з ним пов'язують надії. Виборець перестав сприймати його лише як боксера і успішну людину," яка зробила себе сама", бачить у ньому перспективного політика, - вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. - Крім того, люди бачать, що його підтримують багато відомих політиків на Заході".

"На цих виборах виборець вперше почав вивчати політичну біографію кандидата або лідерів партії, значить, вибір, який він зробить, буде максимально свідомим", - вважає Володимир Цибулько.

Піар - чорний і не дуже

Справжніх проривів, порівнянних за масштабами з "педофільськими" скандалами 2010 року або ефектом "плівок Миколи Мельниченка", не було. "Пустували" по дрібницях, наприклад, поширювали фальшиві заяви. Ще запам'яталося зламання поштової скриньки відомого політтехнолога з "ескізами" майбутніх штабних воєн на самому початку кампанії (стратегію після цього довелося міняти).

"Мабуть, інформаційний резонанс отримало тільки створення фальшивого сайту УДАРу та заяви, які розмістили там від імені Віталія Кличка", - вважає Володимир Фесенко.

Зате на округах чорнуха лилася рікою. Війна компроматів, підроблених листівок, навіть оголошень з телефонним номером і фотографією кандидата на сайті знайомств - всі методи, так би мовити, перевірені роками. З повною силою маховик чорного піару розкрутився перед виборами - останній скандал, наприклад, пов'язаний з пропозицією опозиції "хабара" у 5 мільйонів доларів з боку блогерів.

"І все ж це привіт з дев'яностих, методи печерні і неефективні, - вважає політтехнолог Тарас Березовець. - Сьогодні виборець вже освічений, він витончений, добре розуміє прийоми кампанії і не купиться на такі речі".

Тимошенко "агітувала" з лікарні

Арешт Тимошенко, підтримка міжнародного співтовариства, перипетії її лікування спочатку у Качанівській колонії, після - в харківській лікарні, "злив" декількох відеозаписів і як апогей - звернення екс-прем'єра до нації в Об'єднаної опозиції зробили центральним елементом виборчої кампанії.

Родзинкою, за задумом, повинно було стати участь Юлії Тимошенко та Юрія Луценка у виборчому списку - з наступним їх вилученням Центрвиборчкомом і хвилею обурення з боку громадськості.

"Але опозиція прорахувалася. Виборець "переїв" Тимошенко, втомився від неї. До того ж кампанія завжди передбачає "боротьбу програм" - позитиву, концепцій розвитку країни, напрацювань економістів, соціологів, науковців. А людям запропонували чекати, коли з в'язниці вийде один-єдиний політик, - розводить руками Володимир Цибулько. - До речі, і саму тему звільнення Тимошенко "недотягнули", і слогани опозиції - "свободу Тимошенко", "ми їх зупинимо" - людей не зачепили. Люди навчилися "фільтрувати" повідомлення, які посилають їм політики".

Проїхали відстань до Місяця і назад

Виборча кампанія має на увазі передвиборчі турне, які політики вчиняють з агітаційною метою. Який же кілометраж "намотали" лідери різних політсил, подорожуючи по країні, разом узяті? Виявилося, близько 800 тисяч кілометрів. Це приблизно вдвічі більше, ніж від Землі до Місяця.

Так, Сергій Тігіпко (Партія регіонів) - 170 тис км, Петро Симоненко (Компартія) - 150 тис км, Арсеній Яценюк (Об'єднана опозиція) - 145 тис км, Наталія Королевська ("Україна - Вперед!") - 130 тис км, Віталій Кличко ("УДАР") - 125 тис км, Олег Тягнибок ("Свобода") - 110 тис км.

На вибори витратили два мільярди

За попередніми розрахунками, які зробив голова Асоціації зовнішньої реклами України Артем Біденко, рекламний "пиріг" у 2012-му виявився приблизно на третину меншим, ніж на виборах 2007 року. Річ у тім, що через кризу впали розцінки. Приміром, щит "наружки" 5 років тому коштував 1,5-2 тисячі доларів на місяць, нині лише 500 "зелених".

"Ми підрахували, що вибори в цілому обійшлися політикам в 2,5 мільярда доларів, якщо вважати як мажоритарників, так і партії. У 2007 році ця цифра дорівнювала приблизно трьом мільярдам", - стверджує Біденко.

"Багато українців втратили інтерес до політики і політиків. Причина - в розчаруванні народу від роботи Верховної Ради в цілому. Багато виборців ставляться до виборів як до бізнесу, до можливості заробити під час агітації, зустрічей з кандидатами. Можна ж і "продати" голос, - стверджує психолог Юрій Калашников. - Ще одна особливість нинішніх виборів у тому, що люди стали потайними. У себе на кухні вони обговорюють одних кандидатів, соціологам розповідають, що готові підтримати інших, а на виборчих дільницях голосують за третіх. До речі, більшість українців не цікавляться програмами партій, оскільки не вірять, що їх буде втілено в життя".

Раніше ЗМІ оприлюднили аналіз передвиборчих протистоянь по всіх округах Києва. Парламентську кампанію в мажоритарних округах Києва назвали перегонами представників Партії регіонів, які соромляться своєї партійності, багатих політичних хамелеонів та невідомих і малоперспективних (за рідкісним винятком) опозиціонерів.

Як заявляв голова Комітету виборців України Олександр Черненко, агітаційна кампанія перед осінніми виборами буде непростою і брудною, а головною її проблемою стане підкуп виборців. За його словами, технології підкупу спрацьовують все ефективніше в Україні, оскільки в цілому люди розчаровуються, до того ж зменшуються їхні доходи.

Комсомольская правда в Украине
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі