Як змінити професію і працювати за покликанням: 3 реальні історії

Знайти своє покликання – одна з найважливіших цілей у житті кожного. Комусь вдається зробити це у ранньому віці, комусь пізніше. Перебуваючи у пошуках, можна спробувати себе у різних ролях, але зупинитися саме на тому, що найбільше до душі.

Розробка програмного забезпечення замість юриспруденції

Юрій за освітою юрист і працював за фахом більше 7 років, але його ніколи не покидало відчуття, що юриспруденція - не те, чим він має займатися. Зрештою, чоловік зважився залишити роботу заради здійснення давньої мрії і досяг успіху.

«Я захопився програмуванням ще у дитинстві. Коли я був у 6-7 класі, всім дітям купували ігрові приставки, але мені купили перший комп’ютер. Тоді я почав вивчати мови програмування за книжками, часто займався налаштуванням та інсталяцією Windows для знайомих. В мене з’явились серйозні наміри пов’язати життя з комп’ютерами, я не уявляв іншої професії, крім програміста.

Але батьки наполягли, щоб я пішов вивчати юриспруденцію, оскільки це була престижна професія на цей час. Після отримання диплому, я працював помічником юрисконсульта та у державній виконавчій службі. Хоча в мене були перспективи у кар’єрі, я остаточно переконався, що це зовсім не моє. А коли справа не твоя, то навіть гарні результати не приносять задоволення».

Юрій вирішив повернутися до свого давнього захоплення і почав вивчати програмування на професійному рівні. За його словами, навчатися було досить важко, але це приносило задоволення: «Коли тобі подобається твоє заняття, ти можеш витрачати на нього всі вихідні, весь вільний час – за комп’ютером, в книжках, вчитися, поки не зрозумієш. Мені навчання приносило задоволення, тому я не шкодував свого часу».

Ще під час опанування нової професії, Юрій почав шукати роботу. Після декількох співбесід, він зайняв позицію Junior Java Developer у компанії Eleks. Здолавши шлях від юриста до програміста і витративши на це не один рік, Юрій все ж опинився на своєму місці.

«Зараз я задоволений своєю професією і планую далі розвиватися як програміст. Програмування постійно розвивається, тому навчатись необхідно постійно. Навчання – це інвестиція свого часу, яка у майбутньому може кардинально змінити твоє життя».

Від дизайнера одягу до мережевого інженера

Віка чотири роки вчилась на дизайнера одягу, але завжди мріяла про щось більш цікаве та близьке до душі. Згодом дівчина прийняла рішення кардинально змінити своє життя та присвятити його мережам, кібербезпеці та системному адмініструванню, що на перший погляд може здатися зовсім не жіночою професією.

«Спочатку я хотіла вчитися на програміста, але все ж обрала професію мережевого інженера. Можна сказати, що я обрала цей напрям ще у дитинстві, в мене це проявлялося у любові до кабелів.Зараз я дуже задоволена – мені подобається прокладати мережі, налаштовувати світчі, роутери, вирішувати проблеми з мережею. Це все здається мені набагато цікавішим, ніж сидіти за ноутбуком і писати код».

Змінити професію дизайнера одягу на мережевого інженера – сміливий крок, адже дівчат у цій сфері зовсім небагато. Але Віку це зовсім не лякає, дівчина має чітку позицію щодо будь-яких стереотипів:

«Я вважаю неправильною думку, що дівчина не може розібратися в програмуванні чи адмініструванні. За кордоном у сфері ІТ працюють 40% жінок, тому цей стереотип не відповідає дійсності. Мені теж спочатку казали «Як дівчина з манікюром буде копатися в системнику?», але я показала, що можу це робити не гірше ніж хлопці. Жінка може виконати будь-яку чоловічу роботу, і неважливо що саме – написати програму чи забити цвяхи».

Від вчителя до дизайнера

Зміна професії – це сміливий крок та справжній ризик, тому особливої уваги заслуговують люди, які наважилися на зміни, маючи відповідальність не тільки за себе, а й за своїх дітей. Оксана Костенюк – мама трьох дітей, і зараз перебуває в декретній відпустці. Вільний час, якого в жінки зовсім небагато, Оксана вирішила приділити освіті та саморозвитку, і обрала для цього одну з найбільш популярних та затребуваних спеціалізацій:

«За освітою я вчитель початкових класів, але ця робота потребує дуже багато часу. Маючи трьох дітей, яким - 12 років, 7 та 2 роки, я не можу працювати за професією та приділяти достатнього уваги сім’ї. Тому я вирішила знайти більш вільне заняття, яке дозволить проводити більше часу з дітьми.

В мене завжди було бажання займатися творчістю, тож вирішила опанувати професію дизайнера. Це можливість змінити своє життя, отримувати задоволення від роботи та заробляти гроші, а найголовніше – приділяти достатньо уваги дітям та сім’ї».

Ці реальні історії є лише малою часткою, але вони підтверджують, що змінити своє життя можливо, і для цього потрібно лише велике бажання та сміливість. Після отримання першої професії, наші герої були змушені далі шукати своє місце, адже отримана освіта не виправдовувала витрачений час та зусилля. Вони не зупинялись у пошуках, і згодом потрапили у нове середовище, яке сприяло особистісному розвитку та відкривало нові можливості.

У сучасному світі зростає попит на новий формат освіти, де місце навчання – це не лише освітній заклад, а платформа, що розкриває здібності людини та її потенціал. Де викладачі стають менторами та друзями, які можуть вчасно скерувати та допомогти реалізувати сміливі ідеї. Де студенти отримують лише необхідні знання та засвоюють їх на практиці, де вчитись – це не обов’язок, а мета та бажання.

У кожного з наших героїв була своя мета, і для її втілення вони обрали найкращий час та місце. IT STEP Academy – це те, що об’єднує колишнього юриста, дизайнера одягу та шкільну вчительку. Саме тут вони змогли розпочати новий етап свого життя та знайти своє покликання.

Розробка програмного забезпечення, мережі та кібербезпека, комп’ютерна графіка та дизайн – три найбільш актуальні та затребувані напрямки на ринку ІТ в Україні та світі. З кожним роком за цими напрямками в IT STEP Academy вчаться все більше студентів віком від 15 до 55 років, які вважають, що ІТ – це їхнє покликання. У кожного з них є своя мотивація, яка підштовхнула до змін у житті, але те, що їх об’єднує – це бажання вчитись, розвиватись та займатися улюбленою справою.

Юрій, Віка та Оксана своїм прикладом довели, що йти за своїм покликанням – найкраще, що ми можемо зробити для себе, і розпочати цей шлях можна у будь-якому віці.