Cьогодні 15-та річниця Скнилівської трагедії: коротко про головне

 27 липня 2002 року під час проведення авіашоу у Львові внаслідок падіння СУ-27 загинуло 78 осіб, з них — 28 дітей. Ще 250 людей постраждало. За кількістю загиблих ця подія вважається найбільшою катастрофою в історії авіаційних свят.

Як усе було

Як пише сайт 24tv.ua, Скнилівська трагедія сталась у день ювілею авіаційного корпусу ВПС України. У той день подивитись дива пілотування прийшли близько десяти тисяч людей.

Пілоти найвищої категорії Володимир Топонар та Юрій Єгоров мали продемонструвати фігури на Міг-29, однак літак не зміг вилетіти до Львова. Довелось його замінити на СУ-27. Пілоти намагались на низькій висоті виконати напівпетлю. Літак спершу зачепив дерево, потім крилом землю, декілька разів перевернувся та влетів у натовп людей. Літак вибухнув і запалав. Пілоти Топонар та Єгоров встигли катапультуватись вже після контакту з землею і зазнали лише незначних пошкоджень внаслідок перенавантажень при катапультуванні.

Близько 20 машин швидкої допомоги та пожежні команди було направлено для рятування потерпілих. Пізніше на місці епіцентру катастрофи було знайдено останки близько 12 людей.

Кого притягнули до відповідальності

У день трагедії тодішній міністр оборони країни Володимир Шкідченко подав рапорт про відставку, але його не прийняв Президент України Леонід Кучма. Натомість було звільнено з посади головнокомандувача ВПС України генерал-полковника Віктора Стрельникова та командувача 14-го авіаційного корпусу Сергія Оніщенка. Ще трьох інших генералів, працівників відомства заарештувала військова прокуратура.

Пілоти Топонар та Єгоров не визнавали вини, звинувативши організаторів у тому, що ті не передбачили безпечної відстані від глядачів. Також пілоти казали про те, що карти для польотів не відповідали реальності.

Зрештою, покарання за авіакатастрофу понесли близько десяти людей. П’ятьох ув'язнили, у тому числі Володимира Топонаря до 14 років та Юрія Єгорова до 8 років. Їм інкримінували відхилення від льотного завдання, низький професіоналізм і недбальство. Згодом термін пілотам скоротили до восьми та трьох років відповідно.

За кожного загиблого родичам виплатили від 10 до 100 тисяч гривень. Значно менші суми дісталися тим, хто отримав травми, хоча багато хто залишився інвалідом.

Долі

Як пише сайт Радіо Свобода, долі засуджених військовослужбовців склались по-різному. Пілот Володимир Топонар проживає в селі на Київщині, тримається «відлюдником», другий пілот Юрій Єгоров, росіянин за національністю, виїхав у 2014 році в Росію, генерал Анатолій Третьяков – на пенсії.

Цікава історія у помічника керівника польотами Юрія Яцюка, який двічі просив генерала Анатолія Третьякова перевести глядачів у те місце на летовищі, як зазначено у плані, попередив про ці зміни і льотчика. Під час польоту до його команд пілоти теж не дослухались. За зразкову поведінку Юрія Яцюка звільнили на два роки раніше з ув’язнення, він намагався поновитись на службу, але постійно отримував негативну відповідь. Втім, у 2014-му, коли почались бойові дії на Донбасі, про нього, як професійного льотчика, таки згадали. Він тренував у Миргороді пілотів, налітав більше годин, аніж за всю свою військову кар’єру. Зараз живе і працює у Вінниці у штабі Військово-повітряних сил.

Сьогодні

Сьогодні, у 15-ту річницю трагедії, рідні, друзі та знайомі, небайдужі львів’яни та міська влада вшанували пам’ять загиблих спільною молитвою і покладанням квітів. 

Так, у капличці Всіх святих українського народу і пам’яті жертв Скнилівської трагедії, що біля летовища, відслужили Божественну Літургію та Парастас за загиблими. Опісля усі вирушили до «Сегменту пам’яті» на аеродромі. Там поклали квіти до могил та біля пам’ятного знаку на місці трагедії отці відслужили Літію.

Як це було дивіться у нашому фоторепортажі: