Буває ж таке — сидиш увечері, гортаєш стрічку, бачиш світлини з Нью-Йорка, і десь усередині шепоче: «От би побачити це на власні очі». І тоді з’являється питання: а як же туди потрапити? Тут і стає актуальною туристична віза в США — той самий квиток, що відкриває двері у світ Голлівуду, Гранд-Каньйону, пляжів Маямі й кави з видом на Бруклінський міст.

Насправді все не так страшно, як здається. Віза ця не імміграційна — вона просто дозволяє приїхати в гості, погуляти, відпочити, з’їздити в тур чи побачити родичів. Жодних складних умов чи секретних перевірок — просто треба бути уважним і чесним.

Щоб її отримати, спершу заповнюєш анкету DS-160, потім сплачуєш консульський збір і записуєшся на співбесіду. Документи стандартні: закордонний паспорт, фото, підтвердження фінансів і те, що ти маєш куди повертатись — робота, навчання, сім’я чи навіть домашній кіт.

Співбесіда в консульстві — це не допит. Консул просто хоче зрозуміти, навіщо ти їдеш і чи не плануєш там залишатися назавжди. Тож головне — не придумувати байок. Говори спокійно, по суті, і шанс отримати візу буде дуже високим.

Багатьох лякає оця невідомість, мовляв, «а раптом відмовлять». Але якщо все в порядку з документами і не виглядаєш як людина, що хоче “загубитись” у Штатах — не переживай. У більшості випадків вона видається без проблем.

Діє вона, до речі, аж до 10 років, а кожен в’їзд дозволяє перебувати в країні до пів року. Це купа часу, щоб спокійно проїхатись через кілька штатів, побачити Каліфорнію, послухати джаз у Новому Орлеані, спробувати бургер у Техасі чи сфоткатись на фоні Ніагарського водоспаду.

Є кілька дрібниць, які часто недооцінюють:

  • не варто купувати квитки до того, як отримаєш візу, але мати план подорожі бажано;

  • підготуй кілька відповідей на типові питання консула — це зніме хвилювання;

  • не намагайся здаватися тим, ким не є, бо вони бачать це миттєво;

  • читай тільки офіційну інформацію, бо “поради з форумів” часто плутають.

Невелика порада від тих, хто вже проходив це: краще одразу продумати, куди саме поїдеш. У США величезна різниця між Сходом і Заходом. Нью-Йорк — це рух, швидкість, шум і нескінченні натовпи. Каліфорнія — зовсім інша атмосфера: океан, пальми, легкий вітер і усміхнені люди. А якщо хочеться відчути “справжню” Америку, вирушай у невеликі міста — там усе спокійніше, дешевше й добріше.

Кажуть, що туристична віза в Америку — це лотерея. Але ні, тут усе набагато простіше: якщо ти показуєш, що маєш нормальне життя вдома й чітку мету поїздки, шанс на успіх дуже високий. Це не про гроші, а про довіру. Консулу не потрібні твої мільйони, йому важливо бачити, що ти не шукаєш пригод у стилі «залишусь назавжди».

Коли віза вже у паспорті — от тоді починається найприємніше. Плануєш маршрут, відкриваєш карти, дивишся, що хочеш побачити: чи то старий Лос-Анджелес, чи засніжені гори Колорадо. Америка величезна, і кожен штат має свій настрій.

І ось тоді розумієш — це не просто печатка у паспорті. Це твій шанс відчути, як пахне свобода на іншому континенті, почути шум Тихого океану, пройтися вулицями, які знаєш лише з фільмів. І все це цілком реально — треба лише наважитись зробити перший крок. А далі вже все піде само собою — квитки, валіза, трішки хвилювання й море емоцій.