Не всі порушення зору супроводжуються зниженням його гостроти. У клінічній практиці поширені ситуації, коли дитина бачить на 100%, але скаржиться на біль у очах, втомлюваність, головні болі після навчання чи несподівані труднощі з концентрацією. У багатьох таких випадках йдеться про порушення акомодації — здатності ока фокусувати зображення на різних відстанях.
Акомодація: як працює механізм фокусування
У нормі людське око автоматично адаптується до відстані — при переведенні погляду з далекого предмета на ближній змінюється кривизна кришталика завдяки скороченню циліарного м’яза.
Але при тривалому фокусуванні на близькій відстані (гаджети, зошити, планшети) природна система здатна давати збої. Найчастіше розвивається спазм акомодації — стан, коли м’яз залишається у напруженому стані й око не повертається до фокусування на далечину. Виявити таку проблему може тільки лікар-офтальмолог, а записатися до нього на консультацію зручно на сторінці https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/oftalmolog/.
Які симптоми вказують на спазм акомодації
- Скарги на біль або печіння в очах після навчання.
- Головні болі наприкінці дня.
- Тимчасове розмиття зображення на відстані.
- Потреба часто терти очі або примружуватись.
- Зниження концентрації, втома від читання.
- Скарги на те, що літери "стрибають", а текст "пливе".
Важливо: ці симптоми можуть виникати на фоні повної або майже повної гостроти зору, тому часто залишаються непоміченими.
Як діагностується порушення акомодації
Дитячий офтальмолог проводить не лише перевірку гостроти зору, а й спеціальні тести на оцінку:
- об’єму акомодації — наскільки змінюється фокусна відстань;
- спроможності до конвергенції — наскільки очі координовано рухаються;
- відновлення акомодації після навантаження;
- рефракції з використанням циклоплегії — для виключення прихованої далекозорості чи короткозорості.
Іноді дитина з постійною акомодаційною напругою сприймається як гіперактивна, неуважна або така, що "не любить читати", тоді як проблема — у дискомфорті, який вона не може усвідомлено описати.
Як лікують спазм акомодації
Терапія залежить від глибини порушення, але зазвичай включає:
- підбір окулярів для близької відстані (навіть якщо зір 100%);
- курс лікувальної оптичної гімнастики;
- періодичне застосування крапель з циклоплегічною дією для розслаблення м’яза;
- обмеження тривалості екранного навантаження;
- оптимізація умов навчання (освітлення, положення тіла, частота перерв).
Рішення про метод корекції приймає лікар після оцінки всіх чинників — віку, способу навчання, вже наявних зорових звичок.
Порушення акомодації — функціональна проблема, яку на ранніх етапах можна повністю скоригувати. Але якщо її ігнорувати, дитина може зіткнутись із розвитком короткозорості, порушенням бінокулярного зору або хронічними головними болями. Вчасне втручання зберігає не лише зір, а й комфорт у навчанні, здатність до концентрації та впевненість у собі.
