Цього тижня у Кремлі звинуватили Францію та Велику Британію у планах «озброїти Україну ядерною бомбою».
У повідомленні Служби зовнішньої розвідки РФ йдеться, що Лондон і Париж нібито працюють над передачею Києву ядерних технологій і навіть боєголовок. Як «варіант» там назвали французьку бойову частину TN75 від балістичної ракети M51.1.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що такі наміри є «кричущим порушенням міжнародного права», і пригрозив, що Росія «врахує» цю інформацію під час переговорів про мир.
Утім, ці заяви не витримують жодної критики, навіть з елементарного військового погляду. Ракети M51.1 запускаються виключно з атомних підводних човнів типу «Тріумфан» - основного й фактично єдиного носія стратегічної ядерної зброї Франції. Кожен підводний човен цього класу несе до 16 балістичних ракет M51 із термоядерними боєголовками індивідуального наведення.
(Підводний човен класу Le Triomphant_
Тобто для реалізації озвученого Кремлем сценарію Париж мав би передати Україні ще й один зі своїх чотирьох стратегічних атомних підводних човнів. Уявити, що французький підводний стратег під час війни проходить Босфор і заходить до Одеси як «поповнення» ВМС України, — це вже навіть не політична фантазія, а сюжет ненаукової фантастики.
Яка головна мета
Але при всій абсурдності даних звинувачень у ядерних фейках цілі РФ є зрозумілі та прагматичні.
По-перше, тактична. Бо ці заяви вийшли на тлі четвертих роковин війни. Путіну треба було змінити інформаційну повістку дня. Бо весь світ обговорював те, як Сталін за чотири роки війни дійшов до Берліна, а путін тільки то Костянтинівки.
По-друге, стратегічна. Щоби росія знову мала можливість використовувати в офіційних погрозах свій останній аргумент — ядерну зброю. І ці погрози спрямовані не стільки на українців, скільки на західних політиків та суспільну думку Європи та США: "Світ знову на грані світової війни — і через «якусь Україну». Треба надавити на Київ, щоб скоріше віддавав Донбас і відразу настане суцільний мир". У Москві знову кинули в бій старого алкоголіка Медведева, який пообіцяв вже і «ядерну відповідь»:
Росію налякали останні українські діпстрайки
Як показує досвід війни, у Кремлі завжди згадують про ядерку, коли справи на фронті йдуть погано. Так було під час Херсонської операції та після визволення Харківщини.
А зараз, здається, ядерні погрози стали передбачаною реакцією на останні успіхи української далекобійної зброї.
Нагадаю, що у ніч з 20 на 21 лютого українська армія запустила декілька ракет «Фламінго» по військовому заводу в місті Воткінськ (Удмуртія, РФ). Удар по Воткінському заводу важко переоцінити. Він може мати стратегічне значення для подальшого перебігу війни. Це єдиний завод у Росії, що випускає міжконтинентальні балістичні ракети «Ярс», балістичні ракети підводних човнів «Булава» та тактичні балістичні ракети «Іскандер» і навіть головну російську вундерваффе ракету «Орєшник».
«Фламінго» в ніч на 21 лютого подолала відстань близько 1700 км. Заявлена виробником гранична дальність цих ракет — до 3 000 км.
Супутникові знімки, оприлюднені OSINT-проєктами, на наступний день після удару зафіксували велику діру в стелі одного з цехів Воткінського заводу розмірами приблизно 30 на 24 метри.
Пізніше на території Воткінського заводу помітили техніку, імовірно, для розбору завалів. Стало відомо, що було уражено гальванічний цех № 22 (і ще один неідентифікований цех) корпусу 19.
«Приблизно за 70 метрів від епіцентру вилетіли склопакети, ударна хвиля була досить потужною, щоб пошкодити будівлі навколо», - повідомили українські осінтери.
Так що ядерні погрози - це такі спроби обмежити у майбутньому Україні використовувати далекобійні ракети проти РФ.
Як вважає український політолог Юрій Федоренко, проблеми Росії мають вже характер стратегічного послаблення.
Черговий ядерний шантаж Кремля наочно демонструє - у РФ розуміють, що перспективи продовження війни на виснаження несуть для путінського режиму непередбачувані ризики стратегічної поразки. Вони справді бояться - і цей страх вже бачать не тільки в Україні.
Роман Лазоренко