Нестерпний сморід, який від початку весни тероризує львів'ян, списують на несправну каналізаційну систему міста.
Про особливості роботи львівських каналізаційних колекторів розповів начальник служби каналізаційного господарства ЛМКП «Львівводоканал» Володимир Васильченко:
«У старій частині міста побудована загальносплавна система каналізації: господарсько-побутові та дощові стоки транспортуються разом. Однак австрійська система каналізування так вдало продумана, що й досі працює без особливих катаклізмів. Саме завдяки розумному плануванню старе місто практично ніколи не підтоплюється. Також важливе значення має профілактичне прочищення дощоприймачів та підтримання їх у належному технічному стані.
За останні роки ми виконали великий обсяг робіт у каналізаційній господарці міста. Наприклад поміняли колектори на вулицях Городоцькій та Коновальця, замінили багато каналізаційних випусків у старих будинках. Це є постйна складна робота, якої не видно, але яку треба робити. Адже будь-яка інженерна система має свій термін експлуатації. Є випадки, коли австрійські великі цегляні колектори працюють понад 100 років без зауважень. Наприклад, центральний колектор річки Полтва шириною 5,5 м та висотою 3,5 м під час дощів заповнюється на 98%. Це є приклад доброго проектування та дотримання оптимальних ухилів при будівництві каналізаційних колекторів. Натомість «сучасні» радянські залізобетонні колектори у нових районах міста виходили з ладу за 10-15 років, їх знищувала газова корозія та помилки при розрахунках. У радянський час «економили» на діаметрах колекторів, тепер маємо з тим клопіт. Застосування сучасних миючих засобів із вмістом фосфатів сприяє «зажиренню» каналізаційних труб – утворення осаду на стінках труб. Натомість австрійським колекторам з великими діаметрами такі проблеми не загрожують».
«Протягом кількох діб у Львові йшов дощ. Підтоплень та аварійних ситуацій не виникало. Дякуємо працівникам комунальної сфери за хорошу системну роботу щодо очищення дощоприймачів», - зазначив перший заступник міського голови Львова Олег Синютка.
Довідка
Територія міста Львова розділяється Великим Європейським водорозділом на два основних басейни каналізування - Балтійський і Чорноморський. Система водовідведення міста складається з 605 км. каналізаційних мереж, 15 каналізаційних насосних станцій (КНС) і каналізаційних очисних споруд (КОС). Центральна частина міста має загально-сплавну систему каналізування, яка транспортує на очисні споруди господарсько-побутові, виробничі та дощові стоки. Головним колектором для сплавляння стоків в Балтійському басейні є ріка Полтва, закрита в залізобетонний канал, яка після очисних споруд впадає до річок Західний Буг, Вісла (Польща) та Балтійського моря. Стічні води самопливом стікають в колектор річки Полтва численними колекторами другого порядку.
У нових районах міста система каналізування роздільна. Через складність рельєфу фекальні стоки з іншої частини міста, яка розташована в басейні Чорного моря, за допомогою 11 каналізаційних насосних станцій та напірних колекторів перекачують через вододіл у загально сплавну каналізаційну систему міста на міські очисні споруди.