Україна або Росія - чия економіка доживе до перемоги?

Як відомо, перемога в битвах 21 століття визначається не стільки чисельністю армії і кількістю ядерних боєголовок - скільки розміром ВВП і сучасністю технологічного укладу держави.

І Радянський Союз, що звалився без єдиного натовського пострілу, - найпереконливіше цьому підтвердження.

У нинішній гібридній війні між Україною та Росією перемога виявиться за тією країною, чия економіка зможе хоча б на один день довше підтримувати політико-соціальний баланс в державі. І тут важливий не тільки і не стільки сьогоднішній потенціал - а в більшій мірі сьогоднішні тенденції, які завтра сформують підсумкові перспективи для найближчого майбутнього України і Росії.

Четамукацапов, або Повільне занурення Росії

На думку більшості російських економістів, навіть при збереженні високих цін на нафту і незалежно від санкцій за анексію Криму - російську економіку неминуче б очікувала стагнація. Економіка «труби», тотальна корупція, відсутність гарантій прав приватної власності (справа «Юкоса») - все це неминуче призвело б до падіння промислового виробництва і рівня життя росіян.

Але ці тенденції були багаторазово посилені іншими «бонусами» - різким падінням цін на нафту і санкціями Заходу. У підсумку, навіть за офіційними даними, падіння ВВП Росії за підсумками 2015 року склало 3,7%. Ну а головним шоком для росіян стала девальвація вдвічі російського рубля - в результаті російський ВВП в доларовому вираженні скурчився до одного трильйона 300 мільярдів доларів. За даними Світового банку, Росія за обсягом ВВП скотилася на 13 місце в світі - поступаючись таким країнам, як Австралія, Південна Корея і Канада.



Однак, незважаючи на бадьорі заяви міністра економіки РФ Улюкаєва про те, що економіка Росії вже досягла дна і ось-ось почне спливати, статистика 2016 року демонструє подальше її падіння в безодню економічної кризи. ВВП Росії за перше півріччя 2016 року знизився на 0,9 відсотка.

Реальні доходи, представлені в основному зарплатою, а також соціальними виплатами, пенсіями, стипендіями, засобами від здачі житла в оренду, підприємницькими доходами, падають 17 місяців поспіль.

Близько 20 мільйонів жителів РФ знаходяться за межею прожиткового мінімуму. Дефіцит російського бюджету, в якому майже половина (43%) доходів приходило від продажу нафти і газу за січень-травень 2016 року склав 1,486 трлн рублів, або 4,6% до обсягу ВВП.

У переддень виборів до Держдуми і прийдешніх президентських виборів в 2018 році, в Росії бояться різати соціальні витрати. Але вже в 2017-му остаточно вичерпаються запаси, накопичені в Резервному фонд і Фонді національного добробуту, і тоді Москві доведеться на повну включати друкарський верстат. Падіння купівельного попиту вже веде до зупинки великих заводів - так, АвтоВАЗ в липні на три тижні зупинив виробництво.

Ще страшніше ситуація в численних моногородах Росії, де в разі зупинки містоутворюючого підприємства ситуація набуває рис соціальної катастрофи.

Захмарні нафтові ціни, на яких тримався негласний пакт Путіна і Росії - ми не цікавимося політикою, але живемо щороку все краще, пішли в минуле назавжди.

Ціни на нафту після того, як ненадовго наблизилися до позначки в 50 доларів на барель - цього тижня встигли впасти нижче 43. Експерти вважають, що до кінця року ціни на нафту можуть впасти набагато нижче, до 12 доларів за барель. Провідні виробники нафти збільшують виробництво, щоб напередодні ери електромобілів і чистої енергетики встигнути зафіксувати останній прибуток.

За оцінками фінансового аналітика Степана Демури, курс рубля вже цієї зими може опуститися до 100-125 за долар. А це означає, що багато російських банків, що позбавлені можливості перекредитуватися на Заході, опиняться на межі банкрутства.

У 2017 році Росію чекає найбільша за всю її історію соціально-екномічна криза, яка може спричинити за собою і серйозні політичні зміни.

На думку російського економіста Владислава Жуковського, путінський режим вже нездатний реанімувати економіку:

«Нафтогазовий Титанік тоне останні 3-4 роки, рахунок йде на кілька років - політична і економічна системи неконкурентоспроможні і монополізовані, закриті від зовнішніх сигналів і конкурентного очищення.

Сьогодні російська економіка знаходиться не просто в кризі, викликаній зовнішніми санкціями і низькими цінами на нафту, а в глибокій структурній і системній кризі. Без вирішення фундаментальних проблем вихід з кризової ситуації неможливий. Як і сто років тому, стоїть питання про владу і власність».

Україна - перші паростки економічного зростання

Здавалося б, що Україна знаходиться сьогодні в набагато більш скрутному економічному становищі, ніж Росія. Частина території країни окупована, на Донбасі йде війна, а рівень життя населення різко впав. Все це так, але якщо ми подивимося на тенденції, то картина виявиться не наскільки похмурою і, точно, набагато більш оптимістичною, ніж в Росії.

Падіння валового внутрішнього продукту України в 2015 році в порівнянні з 2014-м склало вбивчі - 10%.

Однак свіжа статистика поточного року свідчить, що українська економіка пройшла своє дно і почала відроджуватися.

Національний банк повідомив про прискорення економічного зростання в Україні за підсумками другого кварталу.

"Якщо в першому кварталі ми бачили дуже невелике зростання - десь 0,1%, то в другому кварталі цифра покращилася. За нашими оцінками, вона буде більш 1%, в діапазоні від одного до двох відсотків», - заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Відзначимо, що мова йде про країну, яка левову частку своїх доходів (25%) повинна витрачати на утримання 400-тисячної армади силовиків, які нічого не виробляють,  і на закупівлі військової техніки.

Стабілізувалася і фінансова система. Незважаючи на похмурі прогнози деяких «експертів», гривня не впала до 30 за долар, а, навпаки, зміцнилася до 24,8.

І що саме приголомшливе, в країну, що воює, почали приходити іноземні інвестиції. Виробник електрообладнання та телекомунікаційних систем Fujikura (Японія) в жовтні поточного року планує запустити в експлуатацію вже другий завод кабельних мереж для автомобілів в Яворівському районі Львівської області.

Німецька Leoni AG побудує новий завод в Івано-Франківській області, забезпечивши 8150 нових робочих місць до 2021 року.

У найбільші міста України почали заходити компанії-лоукостери зі світовим ім'ям.

«За результатами 5 місяців поточного року ми вже маємо 1,8 млрд іноземних інвестицій в порівнянні з 400 млн дол. за аналогічний період минулого року ", - заявила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів.

Мінекономіки очікує в 2017 році залучення не менше $ 4,5 мільярда прямих іноземних інвестицій.

Платіжний баланс України в січні-червні поточного року, за попередніми даними, зведений з профіцитом на рівні 406 мільйонів доларів, проти дефіциту за аналогічний період минулого року в розмірі 1,3 мільярда доларів.
Ще один важливий результат - це різке зниження залежності від економічних зв'язків з країною-агресором.

Україна не купує природний газ у російського газового монополіста "Газпрому" вже більше 8 місяців, так як країні вигідніше імпортувати його з європейських джерел.

В цілому частка Росії в торговому балансі України знизилася в експорті до 6,6%

Багато хто прогнозував крах нашим підприємствам, орієнтованим на Росію, але, як показав приклад ДП «Антонов», що укладав за останній рік мільярдні контракти на поставки десятків літаків до Індії, Саудівській Аравії та Азербайджану - українці успішно знаходять нові ринки збуту.

Результати від тих реформ, які зі скрипом, тріском, ламаючи опір частини держапарату й українських олігархів, все ж таки відбуваються сьогодні в Україні, ми в повній мірі відчуємо в 2017 і 2018 роках.

«Я, як людина зі сторони, можу сказати, що за останні два роки Україна досягла значних успіхів на шляху реформування країни, хоча, можливо, українцям це і не видно. Але я думаю, що у них скоро з'явиться можливість відчути результати цих перетворень», - вважає директор Інституту глобальних питань Лондонської школи економіки Ерік Берглоф.

Згідно з прогнозом Кабміну, зростання валового внутрішнього продукту України в 2017 році прискориться до 3% при уповільненні інфляції до 8,1%.

Не можна не відзначити, що курс України на реформи користується всілякою підтримкою США і більшості провідних країн Заходу. А це означає, що економіка країни може розраховувати на щедру допомогу і позики за щадними відсотками, на відміну від Росії.

Безумовно, для того, щоб наздогнати країни Центральної Європи - Польшу, Чехію, Словаччину, що далеко обігнали нас, України потрібно вийти на китайські темпи зростання по 7-8 відсотків на рік.

І якщо Україна продовжить свій тернистий шлях по дорозі реформ, то вже через 3-4 роки рівень життя в країні стане вище, ніж в  Росії, що стагнує. Після цього шанси «руського миру» перешкодити реалізації «української мрії» стануть остаточно близькі до нуля.

Трамплін Трампа

Однак при всій важливості всього того, що сказано вище, слід зазначити і той факт, що сьогодні США мають настільки величезну промислову, фінансову, військову та технологічну міць, що погляди майбутнього американського президента можуть істотно вплинути на розстановку сил на світовій арені.

Навіть такий «великий лідер», як президент Росії Володимир Путін, прекрасно усвідомлює цю перевагу Америки і публічно визнає - «США єдина наддержава на планеті».

І якщо жорстка позиція кандидата від Демократичної партії Хілларі Клінтон не обіцяє Росії нічого доброго, то з Трампом все набагато складніше. Прихильники збереження путінського режиму прийшли в справжнє захоплення після заяви кандидата президента США Дональда Трампа, в якый він пообіцяв у разі своєї перемоги розглянути визнання окупованого Росією Криму частиною цієї країни і зняття санкцій відносно Москви.

Однак, так вже повелося, що, по-перше, передвиборні обіцянки політики мають властивість забувати не тільки в Україні. Та й сама історія "любові" 70-річного американського мільярдера і 63-річного російського президента носить поки явно анекдотичний характер.

Як повідомляє журналіст Олена Котрікадзе: "Йому в якийсь момент здалося, що справжній президент (!) Великої країни назвав його генієм. І хоча Володимир Путін ніколи цього слова щодо Дональда не вимовляв, а говорив лише щось про талант - кандидат-підприємиць з вельми сумнівною, до речі, діловою репутацією перейнявся до російського лідера щирою ніжністю і вдячністю. Трамп, якого дуже багато хто вважає посміховиськом, побачив у Путіні опору. і тут же подумав: якщо я почну хвалити російського Царя, то всі здивуються. Одже, буду хвалити ".

По-друге, хоч Дональд Трамп, можливо, стане і самим безпринципним президентом в історії США, але продовжувати залишатися повним профаном в міжнародній політиці і піти проти базових принципів, які підтримують і республіканці, і демократи, йому не дозволить оточення.

Ну а якщо Трамп в своїх помилках буде стояти на своєму, йому швиденько організують імпічмент під овації конгресу і сенату.

Але, швидше за все, буде зовсім навпаки. У разі перемоги Трампа на виборах йому на пальцях покажуть, які перспективи відкриваються перед ним в разі посилення американської політики проти Росії. Пихатіому Трампу напевно підлестять лаври другого після Рейгана переможця в новій холодній війні - тепер вже над залишками радянської імперії. І тоді, можливо, саме Трамп і завдасть контрольний постріл по плішивому російському ведмедю-беззаконнику, що дратує весь світ, примовляючи при цьому: «Нічого особистого, Володимир, - просто бізнес».