З 24 лютого 2022 року форс-мажор перетворився на одне з найуживаніших слів в українському діловому середовищі. Компанії масово посилались на нього, щоб уникнути відповідальності за прострочення поставок, невиконання договорів та затримку платежів. Проте судова практика пішла зовсім не тим шляхом, якого очікував бізнес — і до 2025–2026 років сформувала жорсткі правила, які знають далеко не всі підприємці. Адвокатське об'єднання Harmata & Partners зібрало актуальну практику та підготувало детальний розбір: коли форс-мажор реально захищає, а коли — лише створює ілюзію захисту.

Що таке форс-мажор і чим він відрізняється від «просто складних обставин»

Форс-мажор у правовому розумінні — це обставини непереборної сили: надзвичайні та невідворотні події, які знаходяться поза межами контролю сторін і роблять виконання зобов'язання неможливим.

Ключова норма — стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Ознаки форс-мажору за законом:

  • Надзвичайність — подія виходить за межі звичайного підприємницького ризику
  • Невідворотність — жодними розумними зусиллями неможливо було її запобігти або подолати наслідки
  • Причинно-наслідковий зв'язок — саме ця подія зробила неможливим виконання конкретного зобов'язання

Воєнний стан прямо визнано форс-мажорною обставиною частиною 2 статті 14-1 цього ж Закону. 28 лютого 2022 року ТПП України видала загальний лист № 2024/02.0-7.1, яким підтвердила дію форс-мажору з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення воєнного стану.

Але ось де більшість бізнесів помиляється: форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання, але не скасовує саме зобов'язання. Борг залишається. Штрафні санкції за період форс-мажору не нараховуються — але після його закінчення зобов'язання має бути виконане.

Чому суди відмовляють у форс-мажорі: жорстка реальність 2025 року

Найважливіший практичний висновок останніх трьох років: посилання на «війну» і сертифікат ТПП — не достатньо для суду.

Верховний Суд у рішенні у справі № 922/1290/24 від 4 березня 2025 року прямо зазначив: доведення наявності форс-мажору не може базуватися лише на узагальненому посиланні на воєнний стан або бойові дії. Необхідно довести прямий причинно-наслідковий зв'язок між конкретною подією та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.

Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/1250/22 від 29.07.2022 сформулював підхід, який відтоді відтворюється в сотнях рішень по всій Україні:

«Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом.»

Це рішення відображає стійку позицію: якщо ваша компанія продовжувала працювати, отримувала оплату від інших контрагентів і мала можливість виконати зобов'язання — суд відмовить у застосуванні форс-мажору незалежно від наявності сертифіката ТПП.

Ключове розмежування: договори до і після 24.02.2022

Судова практика чітко розділяє два типи ситуацій залежно від того, коли був укладений договір:

Критерій Договір до 24.02.2022 Договір після 24.02.2022
Передбачуваність Вторгнення було непередбачуваним Воєнний стан уже існував на момент підписання
Сертифікат ТПП Може бути відправною точкою аргументації Недостатній — потрібні нові непередбачені події
Що потрібно довести Вплив саме цієї події на виконання Конкретні нові обставини, що виходять за межі відомих ризиків
Загальна позиція ВС Форс-мажор можливий за наявності доказів Загальні умови воєнного часу — не форс-мажор

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24 підтвердив: укладаючи будь-який договір у період військової агресії, що триває, контрагенти мають усвідомлювати всі можливі наслідки та ризики, пов'язані з воєнним станом. Внаслідок цього бойові дії на території України більше не можуть бути розцінені самі собою як обставина, що підпадає під визначення форс-мажору для нових договорів.

Практичний наслідок: якщо ви підписали договір у 2023, 2024 або 2025 році — загальне посилання на «війну» як форс-мажор судом прийнято не буде. Потрібні докази конкретних нових, непередбачених і невідворотних подій, що вийшли за межі загальновідомих ризиків воєнного часу.

Чотири елементи, які потрібно довести суду

Судова практика 2025 року виробила чітку модель доведення форс-мажору. Відсутність хоча б одного елемента — підстава для відмови.

Конкретна воєнна подія

Не «йде війна», а конкретна подія з датою, місцем та документальним підтвердженням: обстріл складу такого-то числа, пошкодження виробничих потужностей, евакуація персоналу з міста, заморожування рахунків банком у зв'язку з бойовими діями в регіоні.

Прямий причинно-наслідковий зв'язок

Потрібно довести, що саме ця подія зробила неможливим виконання саме цього зобов'язання за цим конкретним договором. Загальний вплив війни на бізнес — недостатньо. Суд перевіряє: чи справді ця компанія не могла виконати цей конкретний договір через цю конкретну подію?

Неможливість альтернативного виконання

Суди перевіряють, чи мала сторона можливість виконати зобов'язання іншим способом. Якщо основний маршрут доставки заблокований — чи був альтернативний? Якщо постачальник відмовив — чи є інші постачальники? Відсутність доказів неможливості альтернативного виконання = відмова у форс-мажорі.

Своєчасне повідомлення контрагента

Це технічна, але критична вимога. Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/1250/22 стягнув штрафні санкції, у тому числі через порушення строку повідомлення про форс-мажорні обставини.

Більшість договорів містять умову про повідомлення у визначений строк — зазвичай 3 до 10 днів. Порушення цього строку позбавляє права посилатись на форс-мажор навіть за наявності всіх інших доказів.

Доказова база: що збирати і як

Судова практика 2025 року остаточно закріпила модель «сертифікат + докази + оцінка обставин». Сертифікат ТПП — це лише перший крок, який відкриває можливість для аргументації, але не замінює доказового аналізу.

Категорія доказів Конкретні документи
Підтвердження події Акти про пошкодження, накази про евакуацію, офіційні повідомлення органів влади, ЗМІ
Вплив на діяльність Накази про зупинення роботи, акти інвентаризації, докази мобілізації ключових співробітників
Неможливість виконання Листи від перевізників про недоступність маршрутів, відмови постачальників, банківські довідки
Повідомлення контрагента Копія листа з квитанцією про відправлення в межах строку, передбаченого договором
Заходи мінімізації Документи, що підтверджують спроби виконати зобов'язання альтернативними способами

Висновок Верховного Суду: сторона, яка спирається на форс-мажор, має надати сукупність доказів — листи, акти, накази, документи ТПП, дані логістики, фактичне підтвердження того, що саме через зазначені обставини в цьому місці і в цей період виконання стало неможливим.

Що змінилось для договорів, що укладаються зараз

Для договорів 2025–2026 років підхід до форс-мажорного застереження має бути принципово іншим. Загальне посилання на «воєнний стан» у тексті договору — юридично слабка позиція, яку суд відкине.

Що необхідно включити у форс-мажорне застереження нового договору:

Конкретний перелік воєнних ризиків. Не «воєнний стан», а конкретні обставини: обстріли в зоні виконання договору, знищення або пошкодження виробничих об'єктів, примусова евакуація населення, введення комендантської години, що унеможливлює переміщення.

Чітке розмежування. Загальні умови воєнного часу (інфляція, логістичні складнощі, підвищена вартість матеріалів) — не форс-мажор. Конкретні нові непередбачені події — форс-мажор.

Реалістичний строк повідомлення. З урахуванням умов воєнного часу — не 3, а 5–7 днів, з можливістю продовження в разі неможливості зв'язку.

Порядок підтвердження. Сертифікат ТПП + перелік додаткових документів, що мають бути надані контрагенту.

Наслідки та відновлення. Чітко прописати: форс-мажор звільняє від відповідальності, але не від зобов'язання; після закінчення — зобов'язання виконується у визначений строк.

Топ-5 помилок бізнесу при посиланні на форс-мажор

На основі аналізу судової практики 2022–2025 років можна виділити типові помилки, які призводять до програшу у суді:

  • Помилка 1: Обмежитись загальним посиланням на війну. «Через воєнний стан ми не змогли виконати зобов'язання» — суд відхиляє автоматично без додаткових доказів.
  • Помилка 2: Вважати сертифікат ТПП достатнім доказом. Сертифікат підтверджує існування форс-мажорних обставин взагалі, але не їх вплив на конкретне зобов'язання конкретної компанії.
  • Помилка 3: Пропустити строк повідомлення контрагента. Навіть за наявності всіх інших доказів — порушення строку позбавляє права посилатись на форс-мажор.
  • Помилка 4: Не збирати докази в момент події. Більшість підприємців починають збирати документи тоді, коли вже виник судовий спір. На цьому етапі частину доказів отримати неможливо.
  • Помилка 5: Укладати договори після 24.02.2022 з форс-мажорним застереженням «про всяк випадок». Якщо воєнний стан діяв на момент підписання договору — загальне посилання на нього як на форс-мажор для цього договору не спрацює.

Окремий випадок: форс-мажор і зобов'язання з окупованих або прифронтових територій

Особлива ситуація виникає, коли виконання зобов'язань пов'язане з тимчасово окупованими або прифронтовими територіями. Тут судова практика більш лояльна, але вимоги до доказів залишаються:

  • Необхідне підтвердження того, що об'єкт або виконавець перебуває саме на цій території
  • Документи про неможливість фізичного доступу або переміщення активів
  • Докази того, що компанія не може контролювати ситуацію або отримати будь-який дохід з цього активу

Форс-мажор і позовна давність: важливий нюанс

Під час воєнного стану строки позовної давності зупиняються відповідно до Прикінцевих перехідних положень Цивільного кодексу України. Це означає:

Ситуація Наслідок
Строк позовної давності спливав під час воєнного стану Строк зупинений — позов подати можна після закінчення воєнного стану
Форс-мажор підтверджено — строк виконання пропущено Відповідальність не настає в цей період
Форс-мажор не підтверджено — строк виконання пропущено Штрафні санкції нараховуються в повному обсязі
Повідомлення про форс-мажор не надіслано вчасно Право на звільнення від відповідальності втрачено

Практичні рекомендації: що зробити прямо зараз

Для діючих договорів: Перевірте, чи є у вашому договорі форс-мажорне застереження і яким є передбачений строк повідомлення. Якщо виникла ситуація, що може бути форс-мажором — повідомляйте контрагента письмово негайно і збирайте докази в момент події, а не після.

Для нових договорів: Відмовтесь від стандартного застереження «на випадок форс-мажору» і складайте індивідуальне, з урахуванням специфіки договору та регіону виконання. Проконсультуйтесь з адвокатом щодо формулювань — вартість цієї консультації незрівнянно менша за вартість програного судового спору.

Якщо контрагент посилається на форс-мажор: Вимагайте не лише сертифікат ТПП, а повний пакет документів: підтвердження конкретної події, докази її впливу на виконання цього конкретного зобов'язання, докази неможливості альтернативного виконання. Якщо документи не надані — форс-мажор не підтверджений.

Висновок

Три роки судової практики сформували однозначну позицію: форс-мажор під час воєнного стану — це не автоматичний захист, а юридичний інструмент, який потребує ретельної підготовки, своєчасних дій і належної доказової бази.

Модель «сертифікат + докази + оцінка обставин» — це мінімум, з яким варто заходити до суду. Хто збирає докази заздалегідь, своєчасно повідомляє контрагента і має конкретні, а не загальні аргументи — той має реальний шанс на захист. Хто покладається на загальне посилання на «воєнний стан» — програє.

Для бізнесу, що веде активну договірну роботу в умовах 2025–2026 років, ключовим є не лише розуміння судової практики, а й своєчасна юридична підтримка при підготовці договорів та у разі виникнення спорів.