Ні для кого не секрет, що гострі судинні захворювання головного мозку стоять в авангарді причин високої смертності та інвалідності. Також не радує і той факт, що розвиток інсульту останнім часом припадає на середню вікову категорію, тобто, він помолодшав. Але навіть якщо хворий і вижив, для нього наступає нелегкий час, адже реабілітація після інсульту потребує часу, багато терпіння та сил, а також часто буває так, що вона покладається на плечі лише рідних та самого хворого. Чи проводиться реабілітація після інсульту належним чином?
Як не сумно це звучить, але реабілітація після інсульту практично не проводиться. Після купування гострого стану пацієнт, зазвичай, відпускається додому під нагляд рідних. Виключенням являються окремі лікарі ентузіасти, які, в міру своїх сил та можливостей, намагаються займатися відновлювальною терапією. В основному, реабілітація після інсульту є прерогативою приватних клінік, які мають відповідне обладнання, спеціалістів та можливості.
Реабілітація є дуже важливою складовою процесу повернення хворого до нормального соціального життя, наскільки це можливо. І це не лише фізична адаптація, але й психологічна. Адже дуже часто пацієнти втрачають бажання жити, а в деяких випадках проявляють агресію до оточуючих.
Принципи реабілітації після інсульту
Як повідомляє mednean.com.ua, реабілітація пацієнтів після інсульту направлена на повне, наскільки це можливо, відновлення функціональності кінцівок, тазових органів та повернення їх до нормальної життєдіяльності і можливості самообслуговування.
Основним принципом на початковому етапі є усунення спазму м’язів та контрактур для послідуючої розробки суглобів. З цією метою застосовуються міорелаксанти, або застосовується фізіотерапія в вигляді розслаблюючих струмів. Корисним є також масаж, водні процедури, гідромасаж при відсутності протипоказань. Високою ефективністю володіє всім відома ударно-хвильова терапія, яка відновлює рух при контрактурах, покращує кровопостачання тканин та знеболює.
Наступним дуже важливим принципом є розробка суглобів та кінцівок, яка спочатку має пасивний характер, тобто, проводиться руками реабілітолога чи мануального терапевта, а пізніше, по мірі повернення контролю, і самим пацієнтом. Також реабілітація проводиться з допомогою механотерапії, тобто, спеціальним обладнанням, яке дозволяє розробляти суглоби кінцівок та стимулювати м’язи.
Вказані заходи проводяться не лише для збільшення рухливості, а переслідують дуже важливу ціль. Активні чи пасивні рухи кінцівок активують глибокі рецептори м’язів, що викликає потоки імпульсів у кору головного мозку та формування нових зв’язків між нейронами. Тобто, виникають нові рефлекторні дуги і здорові ділянки кори поступово перебирають на себе функції відмерлих клітин під час інсульту. На цьому принципі побудовані сучасні роботизовані установки та біонічні протези, які керуються корою головного мозку людини.
Реабілітація також передбачає стимуляцію м’язів при наявності їх атрофії та пониженого тонусу. Для цього застосовується електрична стимуляція спеціальними струмами або різновид електротерапії – високотонова терапія, яка, крім того, стимулює загальний метаболізм організму.
Важливим принципом, яким керується реабілітація, є постійний контроль артеріального тиску та серцевої діяльності для попередження повторного розвитку інсульту, що буває достатньо часто.
Дуже важливе місце в реабілітації післяінсультних хворих займає гімнастика, яка, як вже вказувалось, спочатку проводиться в пасивному режимі, а по мірі відновлення контролю над своїм тілом, активно застосовується самим пацієнтом.
