У вівторок, 21 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Богданом Петрусем та Юрієм Кузнєцовим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
У Львові попрощаються із двома Героями, - ФОТО
18:02, 20 квітня
Суспільство
Надійне джерело
"Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань", - йдеться в повідомленні ЛМР.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Богдана Петруся поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Юрія Кузнєцова — на Ряснянському кладовищі (вул. Лукасевича).
Біографічні довідки захисників
Богдан Петрусь (23.12.1982 — 09.02.2024) Львів’янин.
Фото 1: 21 квітня Львів попрощається з воїнами Богданом Петрусем та Юрієм Кузнєцовим
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 7 Львівської міської ради. Згодом здобув професію електрика у Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва.
Працював слюсарем у Львівському комунальному підприємстві «Львівелектротранс».
Зі слів рідних, Богдан був спокійним, добрим, турботливим і щирим, компанійським, любив готувати, захоплювався автомобілями та механікою.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському та Херсонському напрямках у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських Сил Збройних Сил України.
У Богдана Петруся залишилися батьки та родина.
Фото 2: 21 квітня Львів попрощається з воїнами Богданом Петрусем та Юрієм Кузнєцовим
Юрій Кузнєцов (07.06.1973 — 11.04.2026) Львів’янин.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі № 33. Згодом здобув професію електрика у Вищому професійному училищі № 29 м. Львова.
Проходив строкову військову службу.
Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Юрій був спокійним, неконфліктним, завжди усміхненим і товариським, завжди приходив на допомогу. Любив відпочинок на природі, захоплювався подорожами, мандрував світом.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, а також на Південно-Слобожанському напрямку у складі військової частини А5239 Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення», відзнакою Президента України — медаллю «Захиснику Вітчизни» та медаллю «Ветеран війни».
У Юрія Кузнєцова залишилися мати, брат та родина.