У рамках спецпроєкту "ТОП від 032.ua" пропонуємо переглянути добірку вулиць, які є одними із найкоротших у місті.
У Львові налічується низка вулиць. Навіть не всі місцеві знають про те, які з них є найдовшими та найкоротшими. Відтак, кореспондентка 032.ua створила добірку вулиць, які є одними з найменших у місті Лева та пропонує дізнатися, де вони розташовані. Зокрема, серед них вулиці від 30 до 125 метрів.
Вулиця Біляшівського, 30 метрів
У Шевченківському районі Львова розташована найкоротша вулиця міста - Біляшівського. Вона сполучає вулицю Янки Купали з вулицями Дашкевича та Ткацькою. У довжину вона становить 30 метрів.
Назву вулиця неодноразово змінювали. Спочатку, у 1933 році, вона отримала назву Королівська бічна, із 1934 року - частина вулиці Усарської. Під час німецької окупації мала назву Гузаренґассе. У липні 1944 року повернули попередню назву вулиці - Усарська, а через два роки вона була перейменована на Волочаєвську.
Сучасну назву отримала у 1991 році. Її назвали на честь академіка Миколи Біляшівського. Західну частину вулиці займають дві двоповерхові кам'яниці.
Вулиця Архівна, 40 метрів
Ще одна із найкоротших вулиць міста - Архівна, яка розташована у центральній частині міста. Пролягає від вулиці Братів Рогатинців до Валової вулиці. Вона відома як вулиця із багатьма назвами, адже з 2006 року проводиться фестиваль незалежного кіно "Кінолев", де серед видатних кінорежисерів обирають патрона фестивалю, і вулицю Архівну "називають" на честь цього режисера. Ця колекція назв поповнюється.
До цієї вулиці не приписано жодного будинку, уся забудова належить до сусідніх вулиць. Сама вулиця відома з кінця XVIII століття під назвами Бернардинська вища та Бернардинська поперечна. Із 1993 року виникла сучасна назва, пов'язана з Державним архівом Львівської області, розташованим в будівлі колишнього монастиря Бернардинів.
Вулиця Болгарська, 55 метрів
Біля Парку культури у Львові розташована вулиця Болгарська, яка становить 55 метрів та є однією з найкоротших. Вона виникла на початку XX століття, назву отримала у 1913 році. Під час німецької окупації називалася Булґаренштрассе.
Житлова забудова вулиці складається з двох будинків. Під номером 4 розташована будівля адміністрації парку та стадіон "Юність".
Площа Вічева, 61 метр
У центрі Львова також розташована найменша площа міста - Вічева, довжина якої становить 61 метр. Її можна знайти між вулицями Лесі Українки, Театральною та Низький замок. Сучасна назва виникла із 1990 року. Тоді на площу перемістився імпровізований мистецький ринок "Вернісаж".
У наш час були навіть спроби знести "Вернісаж", однак це викликало протести у громадян і знесення вдалося уникнути. Наразі там діє відомий стихійний ринок, який користується популярністю, особливо - у туристів.
Митецький вернісаж на площі Вічевій
Вулиця Беринди, 75 метрів
Вулиця Памви Беринди розташована в історичному центрі міста та сполучає вулицю Театральну з проспектом Свободи. Її довжина - 75 метрів. Ця невелика вулиця має тривалу історію.
Спочатку вона була безіменним провулком, який впирався у міський мур. Лише наприкінці XVIII століття мури знесли, а вулиця стала наскрізною і на початку XIX століття отримала назву Вузька. У 1829 році - це була вулиця Біля Віденської кав'ярні, на честь кав'ярні, яку заснували на розі із сучасним проспектом Свободи.
У 1871 році вулиця отримала назву на честь Яна Кілінського - одного з керівників польського визвольного повстання 1794 року. За часів німецької окупації вулиця мала назву Геллерштрассе. Згодом повернули довоєнну назву - вулиця Кілінського.
Із 1992 року з'явилася сучасна назва на честь галицького письменника, мовознавця, лексикографа XVI - XVII століть Памво Беринди.
Вулиця Миклухо-Маклая, 75 метрів
75-метрова вулиця Миклухо-Маклая простягається у Личаківському районі та з'єднує вулицю Лисенка із Гуцульською. При цьому, вона немає власних номерів будинків. Попередні назви вулиці - Сліпа, Коротка, Бічна стрілецька, Сави.
У 1946 році вулицю назвали на честь Миклухо-Маклая Миколи Миколайовича. Ця назва існує і до сьогодні.
Вулиця Корнякта, 88 метрів
Невелика вулиця у центрі міста - Корнякта, яка у довжину сягає 88 метрів. Розташована з південного боку Преображенської церкви та сполучає вулиці Краківську та Театральну.
У 1703 - 1783 роках на цьому місці розташовувався львівський монастир тринітарів, що закрили під час касаційних реформ австрійського уряду. Однак згодом, за розпорядженням цісаря Йосифа ІІ, в колишньому монастирі відкрили університет.
Вулиця Гулака-Артемовського, 105 метрів
У Личаківському районі міста розташована вулиця Гулака-Артемовського, що сполучає вулиці Левицького та Кльоновича. Її довжина становить 105 метрів.
Проклали та заселили вулицю наприкінці XIX століття. Перша назва виникла у 1895 році, вона була на честь польського письменника, громадського діяча Зиґмунта Мілковського. Сучасну назву вулиця отримала у 1946 році на честь українського композитора, оперного співака Семена Гулака-Артемовського.
Вулиця Гулака-Артемовського
Вулиця Ференца Ліста, 125 метрів
У центральній частині Львова розташована ще одна із найкоротших вулиць міста - Ференца Ліста, яка становить 125 метрів. Вона сполучає вулиці Миколи Вороного та Коперника.
Відома вулиця з XVIII століття під назвою Ковальська. У 1871 році отримала назву на честь польського вченого-мовознавця - Лінде. Із листопада 1941 року по липень 1944 року мала назву Бухенґассе, а згодом це була вулиця Руднєва. Сучасну назву вулиця отримала у 1991 році на честь угорського композитора Ференца Ліста.