Переселенці з Криму створюють унікальні заклади на теренах Львова

Останнім часом потік переселенців на Львівщину знижується та й масового виїзду поки що немає. Як розпочати власну справу переселенцю у новому місті, - читайте сьогодні у нашій суботній розмові.

Минуло багато часу з того моменту, коли внаслідок антитерористичної операції розпочалось переселення осіб з Криму та східних областей України. Але якщо на хвилину замислитись, розуміємо, що за цей час, кожен із нас почерпнув щось нове та особливе від них. Адже тут, у Львові, вони розвивають різноманітні галузі, народжують та виховують дітей, працюють, ба навіть підвищують туристичну спроможність міста.

Так зробили й засновники унікального для Львова та й України в цілому, перешого «Zoo Cafe».

Як зауважує, керівник та ідейний натхненник «Zoo Cafe» Тетяна Годок, в Україні досить важко розпочати бізнес, тим більше, якщо він пов'язаний з організацією кафе, в якому перебувають тварини. «Але ми сподіваємося, що завдяки конструктивним порадам наших відвідувачів, ми зможемо покращити той продукт, що ми створили», – каже Тетяна Годок.

Чи є у Європі схожі зоокафе?

– Так, звісно. В Європі, Японії, Америці. Це в принципі є світовою практикою.

В Україні досить важко розпочати бізнес, тим більше, якщо він пов'язаний з організацією кафе, в якому перебувають тварини

Як знаходили тваринок для закладу?

– Тваринок ми шукали досить довго, адже не всі вони можуть перебувати в кафе. У кожної із них свій характер, тому ми особливо уважно їх підбирали. А допомагали нам у цьому волонтери, які опікуються безпритульними тваринами. Проте деяких тваринок ми взяли з сімей.

Зараз ми маємо у нашому кафе вже 8 котів та плануємо залучати й нових. Але все це відбуватиметься поступово, тому що кожній тварині потрібен час для адаптаційного періоду. 

Хто займався оформленням кафе?

– Більшою частиною займалась я, але ми радились з деякими фахівцями.

Нещодавно у Вас відбулось відкриття закладу, скільки відвідувачів було на ньому?

– Протягом першого дня, наш заклад відвідало близько 300 осіб. Не можу сказати точно, бо в нас в перший день, зламалась програма, яка це все рахує. Тому сказати важко, але людей було дуже багато.

З яким проблемами доводиться стикатись під час роботи?

– На жаль, ми стикнулися з тим, що діти не завжди правильно поводяться з тваринами. Вони повинні розуміти, що тварини це не є іграшки. І наше найперше зобов’язання – це їх здоров’я та емоційний стан.

Наприклад, у Вільнюсі є аналогічне кафе, в якому заборонили вхід дітям до 6-ти років. Ми поки що не йдемо на такі радикальні дії, але, напевно, з часом введемо більш жорсткі правила для дітей щодо поводження з тваринами.

Окрім цього, важливу роль у такому закладі відіграє дезінфекція. І ми радились з фахівцями щодо цього. Ми постійно обробляємо спеціальними дезінфекційними засобами як приміщення, так і столи, меблі, підлогу.

Все що нове, воно важко сприймається. На Вашій офіційній сторінці у «Facebook» прослідковуються відгуки дещо різного характеру. Як Ви реагуєте на них?

– Конструктивно. Адже завдяки відгукам ми дізнаємося про наші помилки і недопрацювання. Якщо гості роблять нам зауваження або пропозиції, ми одразу беремо це до уваги задля покращення сервісу та комфорту закладу. 

Львів є дуже дружнім до тварин. І ми просто додали ще один заклад в цю дружню атмосферу

Чи є така тваринка, яка приїхала із Вами до Львова?

– Так, в мене є свої власні 2 кішечки, але вони не тут (ред. - в кафе), бо вони такі «егоїстки» трошки. Вони люблять тільки мою увагу. Ми забрали їх з Ялти з собою, і тепер вони живуть зараз із нами.

Де ви до цього часу проживали?

– Ми з чоловіком народились і жили в Ялті, а у жовтні минулого року переїхали до Львова.

Як вирішили питання з житлом?

– Важко. Особливо важко те, що в нас є 2 кішечки, і коли ми почали шукати житло нам говорили: «А, коти – ні. Все!». Врешті-решт ми знайшли квартиру, де нам дозволили проживати з тваринами.

Чоловік допомагає якось у Вашій діяльності? Як він ставиться до тваринок, котів?

– Звичайно допомагає, ми разом відкрили це зоокафе. А щодо тварин, то він філософськи до них ставиться (сміється). Він їх любить, але дозовано. Не так фанатично як я.

Незабаром виповниться півроку, як Ви переїхали у місто Лева. Як вам місто, можливо є така місцина, де Вам подобається проводити час?

– У Львові, як і в Криму дуже гарна природа, багато затишних парків, зелені і це дуже приємно. Та поки що такого місця не знайшли, але у Львові багато цікавих місць, і думаю ми знайдемо своє з часом.

Чи відвідували щось таке з етнографічної тематики нашого регіону?

– Так, ми побували в Закарпатті, на дводенній екскурсії. Нам дуже сподобалось, дізнались про гуцульські особливості, кухню. Також побували в Трускавці. В цілому чудова як природа, так і архітектура.

Чи плануєте проведення соціальних акцій?

– Ми дуже вдячні тим волонтерам, які дали для закладу тваринок. Тому хочемо допомогти їм в такій не легкій справі, яку мало хто бачить, але вона є дійсно об’ємною і важкою. Ми обов’язково проводитимемо соціальні акції та просвітницькі заходи присвячені шанобливому ставленню до тварин. Можливо, це буде збір коштів для підтримки безпритульних тварин.

Як на Вашу думку, влада міста Львова допомагає безпритульним тваринам?

– Важко відповісти. Зараз, наскільки мені відомо, Львівське комунальне підприємство «Лев», яке опікується безпритульними тваринами, дуже багато робить у цьому напрямку, постійно проводять різноманітні заходи. Тому, я вважаю, що Львів є дуже дружнім до тварин. І ми просто додали ще один заклад в цю дружню атмосферу.

Слово від влади

На Львівщину прибуває все менше переселенців та й масового переміщення, як зауважують фахівці соцзахисту, поки немає.

За словами заступника директора Департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Оксани Яковець, за офіційною статистикою в області тимчасово розміщено 10591 громадян з АР Крим та східних областей. З них 3073 – жителі АР Крим та 7518 громадян з Донецької і Луганської областей.

При цьому вона додає, що із загальної кількості переселених значну частку становлять діти.

Громадян поселяють як у місті Львові, так і в районах області. Постійно проводиться робота щодо працевлаштування таких осіб. Так, за сприяння центрів зайнятості працевлаштовано 236 переселенців. Самостійно в районах області працевлаштувались майже 1400 осіб. А 758 громадянам встановлено статус безробітного.

Як бачимо, показники зайнятості переселенців бажали б бути кращими. Можливо досвід ялтинських переселенців, стане добрим прикладом для інших. Адже не все так безнадійно, як інколи видається, і після бурі завжди виходить сонце. Тож нехай воно посміхнеться кожному, хто шукає себе!

Автор: ОЛЬГА МЕЛЬНИК