Афера століття: як Львівська міськрада намагається повернути вкрадену комунальну нерухомість і чому ці приміщенні знову перепродають

У листопаді 2016 року працівники Львівської міськради виявили грандіозну аферу – місто втратило право власності на майже двадцять комунальних нежитлових приміщень. Львівські ЗМІ уже встигли назвати цю подію “Аферою століття”.

Сьогодні 032.ua зібрав для вас найактуальнішу інформацію про те, як місто намагається повернути ці приміщення назад у свою власність і чому затягується цей процес.

З чого все почалось.

Після ухвали УДЮМК прийшов загосподарювати приміщення, яке їм надали в оренду депутати Львівської міськради. Прийшовши туди, вони з'ясували, що невідомі особи здійснюють там ремонт.

“Тоді ми почали перевіряти дані з реєстру. Зробили вибірку по конкретних прізвищах і почали перевіряти ті чи інші об'єкти, які значилися в реєстрі”, - розповідає Інна Свистун, начальник управління комунальної власності ЛМР.

Виявилось, що право власності на багато приміщень було зареєстроване за кількома особами, хоч управлінням жодних дій по відчуженню майна не здійснювалось. Ця інформація підтвердилась і з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Відтак управління звернулося до правоохоронців, а саме в СБУ, прокуратуру та в управління поліції, щоб повернути приміщення.

Спершу у ЗМІ повідомлялось, що Львівська міськрада втратила щонайменше 40 об'єктів комунальної нерухомості. Сьогодні точно відомо про 17 приміщень.

У міськраді кажуть, що загальна площа викрадених комунальних нежитлових приміщень становить 4000 кв.м.

“Практично по кожному об'єкті, які вибули незаконним шляхом, в управлінні були договори оренди або приміщення фіксувалося, як вільне. По декількох із них були прийнятті навіть ухвали про проведення аукціону,” - зазначає Інна Свистун.

Яким способом у міста вкрали комунальні приміщення.

Було дві основні схеми. Перша – відчуження майна відбувається через суд. За цією схемою, між двома особами створили штучний спір, мовляв, один щось винен іншому. В якості відступного використовувалося майно і суд закріплює, не розбираючись, хто справжній власник цього майна, право власності за новим власником. Після цього нотаріус, вже цілком законно, вносить дані до реєстру.

Друга схема діє через “чорних нотаріусів”. За цією схемою вони вносять зміни у реєстр на підставі, якихось нібито виданих документів Галицькою державною районною адміністрацією, якої в принципі в природі не існувало.

Що це за приміщення.

Приміщення, які незаконно викрали у міста, розташовані за такими адресами: пл. Св. Теодора, 5 ( площа 25,9 м2), вул. Стецька, 11, (площа 339,3 м2), пр. Свободи, 49 (площа 33,8 м2), вул. Б. Хмельницького, 37 ( площа 19,7 м та 10,5 м2), вул. Свєнціцького, 7 ( площа 382,6 м2), вул. Зелена, 202 (площа 238,7 м2), вул. Дністерська, 16 ( площа 597,9 м2), вул. Півколо 14 ( чотири цілісні майнові комплекси), вул. Сихівська 14 ( площа 671,7 м2), вул. Старознесенська, 194 ( площа 104,6 м2), вул. Кониського, 1 ( площа 36,6 м2), вул. Личаківська, 47 ( площа 105,8 м2), вул. Пекарська, 93 ( площа 135,4 м2), вул. Мазепи, 11 ( площа 69 м2), вул. Шота Руставелі, 24 ( площа 61,6 м2), вул. Лазаренка, 25 ( площа 106,4 м2) та вул. Левицького, 22 ( площа 38,9 м2).

Хто прибрав до рук приміщення.

Право власності на значну кількість приміщень зареєстроване за Мальковою Л.М і Сандул І.Г.

"З загальновідомих джерел інформації, ці люди є рідними працівників, тепер уже Державної фінансової служби, яка колись називалась колишньою податковою інспекцією", - зазначає директор юридичного департаменту Гелена Пайонкевич.

Також поряд із Мальковою та Сандул зафіксоване прізвище Андрієвський Р.О.

Як проводиться розслідування.

За фактом незаконного відчуження комунального майна зараз проводиться досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

“В рамках цього розслідування слідчим двічі подавалося клопотання про те, щоб судом було накладено арешт на майно в рамках цього кримінального провадження. Для чого? Для того, щоб уникнути в подальшому повторних відчужень такого майна, проте ухвалою Галицького районного суду, де суддею була Городецька Л.М, слідчому було відмовлено у клопотанні в грудні 2016 року. Слідчим було подано клопотання повторно, але у його задоволенні теж було відмовлено”, - каже Інна Свистун.

За словами Гелени Пайонкевич, арешт на майно накладають тоді, коли є загроза незаконного відчуження і як показує практика це найефективніший спосіб запобігти подальшому відчуженню майна, але очевидно, що головуюча в колегії не вбачала ризику у незаконному відчуженні.

“Залежно від способу привласнення приміщень у нас є два методи дії, - розповідає Гелена Пайонкевич. - Якщо право власності на приміщення закріплювалось на підставі рішення суду, ми це рішення в судді оскаржуємо. Якщо право власності реєструвалось нотаріусом на підставі підроблених розпоряджень, то ми подаємо позови про витребування майна із чужого незаконного володіння. Для нас роботу ускладнює те, що в процесі судових засідань, навіть при наявності фактів про забезпечення позову, в подальшому відбувається перепродаж приміщень. Так, наприклад, по Дністерській 16 було накладено забезпечення позову. Поки це рішення було внесено у реєстр, за цей час відбулося відчуження приміщень. Буквально вчора, вкотре наклали забезпечення позову і змінили позовні вимоги. Тобто наша робота зараз зосереджена не на збільшені кількості позовів, які будуть подаватися, по виявлених в подальшому, незаконних відчуженнях, а на тому, щоб втримати, хоча б те, що ми подали”.

Аналогічна ситуація склалася із приміщенням площею 25,9 кв.м на площі Святого Теодора,5. За рішенням Галицького районного суду приміщення повернути у комунальну власність, але його перепродали. Тому міськрада знову  звернулася до Галицького районного суду з цивільним позовом, оскільки змінився власник приміщення.

Що буде далі.

У міськраді запевняють, що докладуть усі зусиль, щоб повернути приміщення у комунальну власність. Кажуть, що такий досвід у них вже був і за оптимістичними прогнозами приміщення можуть повернути у власність міста уже мінімум за рік.

Ситуацію ускладнює тільки те, що на комунальне майно за згаданими адресами досі не накладений арешт (це б унеможливило перепродаж майна, яке вибуло незаконно з комунальної власності і надалі відчужується шахрайськими методами), а люди, які незаконно отримали право власності на ці приміщення здаватися не збираються.