Між зафіксованим на папері правом військовослужбовця та його реалізацією в житті часто лежить довгий шлях із заплутаних процедур, довідок та кабінетів. Розібратися в цьому лабіринті ветеранам, чинним бійцям та їхнім родинам допомагає проєкт юридичної допомоги «СОВА». З’явившись як ініціатива Громадсько-військового руху (ГВР), за пів року роботи на Львівщині проєкт масштабувався та показав, наскільки критичною для військових і їхніх родин сьогодні є доступна та зрозуміла правова підтримка.
СОВА як частина великого руху
Проєкт «СОВА» ініційований Громадсько-військовим рухом (ГВР), який у травні відзначив перший рік своєї роботи. Організацію заснували у 2025 році військові, ветерани, волонтери та громадські діячі.
В основі діяльності ГВР лежить концепція оборонної демократії та фундаментальна теза «Служи або допомагай», згідно з якою кожен громадянин має зробити свій внесок у спільну оборону держави. Рух наполягає на безумовному збереженні в Україні всіх демократичних процедур, виборчих стандартів та незалежного судочинства навіть в умовах повномасштабної війни. За рік роботи ГВР пройшов шлях від ідеї до розгалуженої структури із 16 регіональними осередками, що поєднує практичну допомогу з глибокою аналітикою – від участі в засіданнях Українського безпекового клубу до розробки майбутньої «Гранд-стратегії».
Проте саме сприяння військовим та ветеранам у реалізації їхніх законних прав стало пріоритетом Руху. Філософія проєкту «СОВА» формулюється просто: людина, яка захищає державу, має бути впевнена, що держава захищає її права. На жаль, сьогодні цю впевненість доводиться виборювати, адже єдиного «вікна» для зрозумілих відповідей поки немає, і людина часто залишається із системою сам на сам.
Географія проєкту постійно розширюється: розпочавши роботу на Житомирщині, згодом «СОВА» відкрила приймальні у Полтаві й Луцьку, у листопаді 2025 року запустила Львівську приймальню, а нещодавно – Одеську. Наразі мережа діє вже у п’яти регіонах, а для екстрених запитів цілодобово працює єдина безкоштовна гаряча лінія 557. Звернення приймають з усіх куточків країни.
Чому Львів став особливим хабом
Львівська область сьогодні є одним із найбільших тилових хабів країни. Сюди приїжджають на лікування та реабілітацію, тут проходять підготовку та оформлюють документи тисячі військовослужбовців.
«Специфіка регіону визначає і обсяг нашої роботи, – розповідає Олег Ільків, координатор приймальні СОВА у Львівській області. – За шість місяців ми побачили, що наша діяльність вийшла за межі однієї області. До нас фактично звертаються бійці та їхні родичі із Закарпаття, Франківщини, Тернопільщини, Буковини».
Команда проєкту не чекає, поки люди самі знайдуть дорогу до офісу. Юристи регулярно виїжджають безпосередньо у територіальні громади, де зустрічаються з ветеранами та представниками місцевої влади. Крім того, у Дрогобичі функціонує партнерська точка проєкту, де прийом громадян веде юрист Андрій Вовк.
Реальна карта проблем: з якими питаннями приходять люди
Аналіз щоденних звернень чітко показує місця, де державна система взаємодії з військовими дає збій. Абсолютна більшість запитів стосується безпосередньо проходження служби, виплат та лікування.
Чинні військові найчастіше намагаються розібратися з нарахуванням грошового забезпечення після поранень, оскарженням рішень або затягуванням строків військово-лікарських комісій (ВЛК), а також оформленням законних відпусток чи звільненням у запас за станом здоров’я або сімейними обставинами.
Ветерани, які вже повернулися до цивільного життя, частіше звертаються щодо майнових прав, пільгового кредитування, отримання передбачених законом земельних ділянок чи компенсацій за втрачене або пошкоджене житло.
Окремий і емоційно найважчий пласт роботи – це звернення від родин військовослужбовців. Матері та дружини шукають юридичні механізми для переведення бійців до інших частин, намагаються домогтися направлення на лікування для тих, хто роками перебуває на передовій і втратив здоров’я.
Чимало звернень до львівських юристів надходить від родин військовополонених або зниклих безвісти. У цих ситуаціях людям потрібен чіткий і покроковий алгоритм дій, адже від правильних юридичних кроків залежить не лише статус бійця, а й фінансова підтримка його сім’ї. До моменту офіційного з’ясування долі військового родина має законне право на отримання його грошового забезпечення, але для цього потрібно безпомилково пройти всі етапи паперової процедури.
Юристи «СОВИ» наголошують: у більшості випадків проблеми виникають через банальний брак інформації. Наприклад, мало хто зі звільнених у запас знає, що крім вихідної допомоги їм гарантована компенсація за всі невикористані дні відпусток та оздоровчі виплати. Так само часто бійці не знають, що постанова ВЛК дійсна лише один рік, і якщо термін збігає, вони мають право самостійно ініціювати новий огляд через рапорт командиру, зокрема й у додатку «Армія+».
Ще один критичний нюанс – формулювання у документах лікарсько-експертних комісій. Наприклад, формулювання «захворювання, пов’язане з проходженням служби» та «каліцтво, пов’язане з захистом Батьківщини» звучать схоже, але для особи з інвалідністю II групи вони означають різницю в сумі одноразової допомоги майже втричі.
Коли правильний алгоритм вирішує справу
Проєкт «СОВА» надає первинну правову допомогу. Юристи не замінюють собою адвокатів у судах, але вони перекладають складні нормативи на зрозумілі для людини інструкції: які документи зібрати, де взяти довідки, яких бракує, та як правильно скласти рапорт. Як показує практика, цього зазвичай достатньо, щоб зрушити справу з мертвої точки.
У Львівській приймальні згадують випадок військовослужбовця, який був єдиним опікуном малолітніх дітей і мав законне право на звільнення зі служби. Чоловіку місяцями відмовляли у військовій частині під різними приводами. Юристи проєкту допомогли йому правильно скласти рапорт, долучити вичерпний пакет документів та надали чітке правове обґрунтування. В результаті рапорт підписали, і чоловік повернувся до дітей.
Інший приклад стосується бійця, який готувався до ЕКОПФО (МСЕК) після суттєвої втрати здоров’я і не знав, як правильно зафіксувати свої діагнози. Отримавши покроковий алгоритм дій від юристів, він пройшов експертизу та отримав групу інвалідності, на яку мав повне право.
Регіональні виплати – ще одна поширена проблема. У Дрогобичі місцевий юрист Андрій Вовк допоміг пораненому бійцю, якому спочатку відмовили у матеріальній допомозі з обласного бюджету через помилки в заяві та відсутність кількох довідок. Пакет документів оперативно переоформили, і громада ухвалила позитивне рішення про виплату.
«СОВА перекладає складну й заплутану мову законів на зрозумілу мову алгоритмів, – наголошує Олег Ільків. – Людям просто потрібно чітко роз’яснити: які документи зібрати, де взяти ті, яких бракує, куди звернутися насамперед і що конкретно написати в рапорті чи заяві. І така тактика дає реальні результати».
Екосистема ГВР: ширший погляд на інтеграцію ветеранів
Правова допомога – це база, але Громадсько-військовий рух намагається підходити до підтримки ветеранів ширше. В організації впевнені, що колишні військові мають ставати активними учасниками життя своїх громад – розвивати бізнес, створювати робочі місця та реалізовувати соціальні проєкти.
Для цього Рух розвиває кілька паралельних ініціатив. Зокрема, на Одещині діє проєкт «Можливості зайнятості для ветеранів», а на Закарпатті та Херсонщині ветеранські спільноти навчають грантовій діяльності та проєктному менеджменту, щоб вони могли самостійно залучати кошти для розвитку своїх міст і селищ.
Важливим напрямом є психологічна та фізична реабілітація через спорт. ГВР активно підтримує розвиток волейболу сидячи для бійців із важкими пораненнями. Організація вже виступила партнером ветеранського турніру у Полтаві та благодійних змагань «Міцні духом» у Ромоданівській громаді.
Окремим вектором є культурно-просвітницька робота. Координатор ГВР Олексій Івашин особисто проводить лекції з історії визвольного руху та готує збірку інтерв’ю з підпільниками ОУН і УПА. Крім того, цього року за сприяння Полтавського осередку Руху було видано фронтові мемуари ветерана Валерія Пальчика «Спалахи під Бахмутом».
Інструмент суспільної довіри
Сьогодні в Україні зареєстровано понад 1,3 мільйона учасників бойових дій, і ця кількість постійно зростає. Коли військовий чи його родина стикаються з бюрократичною стіною і не знають, як діяти, це виснажує суспільство зсередини.
Натомість коли людина отримує чітку відповідь і бачить, що її проблему можна вирішити законним шляхом, з’являється те, на чому тримається країна в умовах тривалої війни – довіра. Між тими, хто тримає фронт, і тими, хто ухвалює рішення в тилу.
Саме тому мета проєкту «СОВА» та Громадсько-військового руху загалом не просто точково закривати окремі юридичні кейси, а системно будувати середовище, де кожен захисник знає: є місце, де його почують, зрозуміють і професійно допоможуть.
Як звернутися за допомогою?
557 – єдина гаряча лінія «СОВА» (безкоштовно, цілодобово)
068 557 1 557 – телефон Львівської приймальні
Адреса приймальні у Львові: вул. М. Лисенка, 38
Сайт: sova557.org.ua
Facebook-сторінка: facebook.com/Sova557.Lviv
Уся правова допомога для військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин надається абсолютно безоплатно.