Попри жорсткі графіки відключень електроенергії, багато українців отримують рекордно високі платіжки.
На перший погляд, менше світла має означати менші витрати, але реальність свідчить про складніші механізми формування рахунків.
Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко в етері "Суспільного"пояснив, що платіжки визначаються не лише тривалістю відключень, а й низкою системних факторів, які потребують детального аналізу.
По-перше, важливу роль відіграє розрахунковий період. В Україні оплата електроенергії здійснюється за фактичне споживання попереднього місяця. Таким чином, рахунки за січень відображають грудневі показники, коли відключення були менш регулярними, а споживання – вищим через холодну погоду. Наслідок: навіть тривалі січневі блекаути поки не вплинуть на підсумкову суму у платіжці.
По-друге, несвоєчасна передача показників лічильника може спотворювати реальні витрати. Якщо споживач не подає дані вчасно, компанія нараховує оплату за середнім показником минулих періодів. Це системна проблема: середній показник формується у періоди стабільного постачання, тому навіть багато годин відключень не гарантують автоматичного зменшення рахунку.
По-третє, поведінка споживачів і технологічні звички значною мірою нівелюють ефект блекаутів.
Дані YASNO з Києва показують, що близько 50% домогосподарств не скоротили споживання, а ще 26% навіть збільшили його, використовуючи акумулятори, павербанки та одночасно включаючи енергоємні прилади у години, коли електрика з’являється. Лише чверть домогосподарств реально економила, але навіть ця економія часто зводиться нанівець піковими навантаженнями після відновлення подачі електроенергії.
Системний ефект таких поведінкових і технічних факторів значний. Пікові навантаження створюють додаткове навантаження на енергомережу, змушують операторів працювати на межі потужностей і впливають на тарифи. Це пояснює, чому навіть багатогодинні відключення не зменшують платіжки для більшості споживачів.
Прогноз на найближчі місяці: якщо ситуація з блекаутами збережеться, платіжки за лютий можуть показати реальне скорочення лише у тих домогосподарствах, які дотримуються трьох правил:
свідоме та рівномірне споживання електроенергії,
своєчасна передача показників лічильника,
впровадження енергоефективних технологій – акумуляторів, LED-освітлення та економних приладів.
В іншому випадку рахунки залишатимуться високими, незважаючи на відключення. Системна проблема полягає у поєднанні непередбачуваного графіка електропостачання та поведінки споживачів, що не адаптовані до пікових навантажень.
Соціально-економічні наслідки: найсильніше страждають домогосподарства з низькими доходами, оскільки електроенергія займає значну частину їхніх витрат. Для держави важливо не лише забезпечувати надійне постачання, а й стимулювати енергоефективність, проводити інформаційні кампанії та підтримувати найбільш вразливі верстви населення.
Високі платіжки за світло під час відключень – це не лише наслідок погодних умов або тривалості блекаутів, а системна проблема. Для реальної економії українцям необхідно поєднувати свідоме споживання, технологічну оптимізацію та регулярну передачу показників лічильника.
Лише комплексний підхід дозволить зменшити витрати на електроенергію та адаптуватися до умов енергетичної кризи, мінімізуючи соціальні та економічні ризики.