День залізничника України: як Львів став стартом залізничного руху

4 листопада Україна відзначає День залізничника — професійне свято тих, хто щодня забезпечує рух країни вперед, навіть у найскладніших умовах.

Без залізничників життя держави буквально зупинилося б: саме вони транспортують людей, евакуюють цивільних із небезпечних регіонів, доставляють гуманітарні вантажі, пальне, зброю та продовольство.

Історія свята

Історія української залізниці бере початок 4 листопада 1861 року, коли до Львова прибув перший пасажирський поїзд із Відня. Ця подія стала символічним стартом розвитку залізничного сполучення на українських землях. Згодом саме Львівська залізниця виступила ініціатором запровадження офіційного свята залізничників, яке було закріплено Указом Президента України №1140/2002.

Відтоді кожного року цього дня вся країна висловлює вдячність тим, хто тримає на своїх плечах одну з найважливіших галузей економіки та оборони.

Цьогорічне відзначення Дня залізничника відбулося в особливих, трагічно-героїчних обставинах. Укрзалізниця вшанувала пам'ять 948 своїх працівників, які загинули під час повномасштабної війни Росії проти України.

На їхню честь запущено символічний "Поїзд залізної пам’яті" №948 — він не перевозитиме пасажирів, але стане уособленням вдячності та скорботи за тими, хто віддав життя, виконуючи свій обов’язок перед державою.

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що українська залізниця сьогодні — це не лише транспортна система, а справжня лінія захисту країни.

У День залізничника Президент вручив державні нагороди працівникам галузі. Декілька співробітників Укрзалізниці отримали ордени "За заслуги" ІІІ ступеня, а окремим фахівцям було присвоєно почесне звання "Заслужений працівник транспорту України".

Вшанування героїв супроводжувалося хвилиною мовчання — як символ єдності й поваги до тих, хто тримав і тримає залізничний фронт.

Окрему увагу Президент приділив колективу поїзда-кухні Food Train, який у найскладніших умовах допомагає жителям постраждалих міст. Цей рухомий штаб забезпечує гарячими стравами людей у регіонах, що зазнають відключень електроенергії через російські атаки. Праця залізничників у таких умовах — це не просто робота, а справжнє служіння суспільству.

Сьогодні українська залізниця продовжує залишатися стратегічною артерією країни. Вона з’єднує фронт і тил, підтримує економіку, евакуює дітей і поранених, доставляє допомогу та надію. Кожен рейс, кожен кілометр колії — це результат щоденної мужності, професіоналізму та самопожертви тисяч людей.

День залізничника — це не лише професійне свято. Це день подяки тим, хто не зупинив рух країни навіть під час війни. Це день пам’яті тих, хто більше не повернеться на свою зміну, але назавжди залишиться в історії української залізниці — як символ відваги, незламності й любові до Батьківщини.