Руда вода з батарей і небезпечні мікроелементи, заяви вчених і висновки СЕС різних міст - ми зібрали дані з усієї країни, щоб українці знали всю правду про "джерело життя».
Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної водита питного водопостачання шляхомзабезпечення кожної людини питною водою нормативної якості врамках науково обгрунтованих нормативів питного водопостачанняв залежності від району та умов проживання.Стаття 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".Гарантії прав споживачів у сфері питної водита питного водопостачання.
Практично всі знають, що вода займає 70% земної поверхні, але мало хто в курсі, що лише 2,5% цієї площі припадає на прісні водойми. При цьому дві третини прісної води на Землі зосереджено в льодах, а майже вся частина розсіяна в ґрунті або залягає у глибоких водоносних шарах і поки недоступна ...Вода в світі. Джерело життя і причина смертіНа даний момент у світі понад 400 мільйонів чоловік відчувають гостру нестачу води, понад мільярд людей не мають доступу до безпечної питної води, 850 мільйонів голодують через нестачу води для поливу. Більше 2 мільйонів осіб на рік (в основному діти) вмирають від хвороб, пов'язаних із забрудненням питної води, відсутністю каналізації та елементарної гігієни. У країнах, що розвиваються, на частку захворювань, викликаних споживанням води, непридатної для пиття і приготування їжі, припадає до 75% випадків.Маловодна УкраїнаНа території України налічується 73 тисячі річок. З них: малих - 68 796 (до 10 км), 3020 (від 10 до 25 км), 968 (від 25 до 100 км); середніх - 123 (від 100 до 500 км); великих - 14 (більше 500 км) . Цікаво, але при такій кількості річок Україна вважається однією з найбільш маловодних регіонів Європи.
Дві третини українців споживають воду з річок, озер і водосховищ, а 1/3 отримує воду з підземних джерел. Основне джерело питної води в Україні - Дніпро. Річка, на якій стоїть понад півсотні міст, кожен з яких вносить «свою лепту» в хімсклад води. У результаті і без того існуюча проблема кількості ще і посилюється якістю.Якість гарантує державаДержавні санітарні норми і правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-400-10) встановлюють вимоги до безпеки і якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно- епідеміологічного нагляду в області питного водопостачання населення.Норми є обов'язковими для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом і експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення , та громадянами.Санітарні норми не поширюються на води мінеральні лікувальні, лікувально-столові, природні столові.Згідно з нормативними вимогами, всі показники якості питної води можна розділити на такі основні групи:1) органолептичні показники (включаючи хімічні речовини, що впливають на органолептичні властивості води);2) токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу води;3) показники епідемічної безпеки води.Крім того, ГОСТом 2874-82 і ДСанПіН нормується вміст залишкового хлору у питній воді, а ДСанПіН передбачені концентрація залишкового озону, показники радіаційної безпеки та показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.Органолептичні показники (властивості) води - це ознаки, які сприймаються органами чуття і оцінюються за інтенсивністю їх прояву. Ці показники ще називаються фізико-органолептичними.Хімічні речовини, що впливають на органолептичні властивості води, - це речовини, що зустрічаються в природних водах або додаються до води в процесі обробки. Їх називають ще хіміко-органолептичними показниками.Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу - це показники, що характеризують відсутність у воді шкідливих хімічних речовин (компонентів) у концентраціях, які можуть негативно впливати на здоров'я людини і викликати різні захворювання.Варто відзначити, що на відміну від розвиненіших країн, наприклад, США, в Україні діють норми, які не повинні перевищувати ті чи інші показники, у той час як в Америці є норми, до яких варто прагнути. Так би мовити, не гранична межа низької якості питної води, а навпаки - норми ідеальної якості продукту. І до них намагаються прагнути всі штати країни, а не просто не перевищувати існуючі стандарти.
Стаття 9 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".Інформування про якість питної води.Кожному споживачеві питної води державою гарантується правовільного доступу до інформації про якість питної води. З цієюметою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державнуполітику в сфері житлово-комунального господарства, щорічно готує іоприлюднює в порядку (576-2004-п), встановленому Кабінетом
Міністрів України, Національна доповідь про якість питної води тастан питного водопостачання в Україні, забезпечує заінтересованіоргани державної влади, громадські організації, підприємства,установи, організації та громадян інформацією про випадки іпричини забруднення питної води, порядок розрахунку тарифів напослуги централізованого водопостачання та водовідведення.{Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 5459-VI (5459-17) від 16.10.2012}
У разі, коли питна вода має відхилення за показниками від державного стандарту, органи місцевого самоврядування інформують споживачів через засоби масової інформації про якість і вживають заходів, пов'язані з відволіканням загрози здоров'ю чоловік.До слова сказати, влада не поспішає розповідати українцям, який хімічний склад тече з їхніх кранів. Часом навіть журналістам складно домогтися розширеного мікробіологічного результату досліджень СЕС питної води. Однак нам це все ж вдалося. На схемі ми надаємо цифри на прикладі одного великого міста в східній частині України.
А чи це - все?В одному з сюжетів центрального телеканалу країни було зроблено сенсаційну заяву академіка, члена президії НАНУ, керівника єдиного на території колишнього СРСР інституту колоїдної хімії та хімії води В'ячеслава Гончарука.Учений заявив, що з кранів українців тече отрута.«Ми виявили у воді абсолютно нову форму біологічного життя, якої раніше не було у водопровідній воді і в поверхневих водах - мікроміцети (від грец. Mikros маленький і mykes гриб) - гриби і грибоподібні організми мікроскопічних розмірів. Спори особливої цвілі. Вони здатні розвиватися в організмі людини і можуть викликати дуже важке запалення легенів, цироз печінки і рак», - заявив учений.
Якби не дослідження вчених, то ми б ніколи і не дізналися про існуючу загрозу, адже державні стандарти і норми не регламентують гриби в питній воді, тому аналізів на їх наявність ніхто не проводив.За словами вченого, ці мікроорганізми з'явилися у воді не так давно, і вбити їх хлором, кип'ятінням неможливо. А рознесли ці мікроорганізми ми самі ...«Ми користуємося спиртами, хлором, милом і іншими засобами - вбиваємо мікроби, але обдурити природу не так просто. На звільниле місце вона поселила гриби», - розповів Гончарук.Але і це не межа того, що міститься в нашій воді. Вчені знайшли в «джерелі життя» синьо-зелені водорості, ті які ми звикли бачити на річках навесні. Безпечні в природі, вони перетворюються на справжній отрута, потрапляючи в системи для очистки води.
«Як тільки ми почнемо їх вбивати (хлором і озоном на водоканалах), вони викидають отруту, за ступенем токсичності в 3 рази більше, ніж ціаністий калій. Діоксин », - каже Гончарук.Це та сама отрута, якою отруїли екс-президента Віктора Ющенка. У малих кількостях ця отрута викликає руйнування імунної системи, так званий хімічний СНІД.Але в деяких містах країни і без хімічних аналізів ясно, що вода там далека від стандартів. Так, для прикладу, з кранів у Запоріжжі тече руда вода. Правда, на водоканалі запевняють, що вона «відповідає нормам СЕС».
Євпаторійці також п'ють іржаву воду з батарей, а в Сімферополі з кранів багатоповерхівок частенько тече «болото».Ситуація з водою в Криму взагалі досить складна. Вся справа в тому, що в Сімферополі немає локальних водопроводів. Всім жителям кримської столиці воду подає місцевий водоканал (Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя»). Подача води в будинки городян здійснюється з чотирьох водосховищ: Міжгірського, Сімферопольського, Партизанського і Аякського.Аякське вважається одним з найчистіших у Криму, вода в нього надходить з печерного джерела у підніжжя Чатир-Дагу і йде в обхід очисних споруд жителям Добрівській долини і Сімферополя з невеликим хлоруванням. Але отримує її тільки невелика частина міста.В основному кримчан поять водою з Міжгірського водосховища, яке наповнюється дніпровською водою, Сімферопольського водосховища, питомого річкою Салгир, і Партизанського, що на річці Альмі. Жителі Сімферополя якістю води не завжди задоволені, мовляв, каламутна, іржава, хлоркою віддає. А в міськводоканалі запевняють, що вона відповідає нормам, отруїтися нею не можна, і навіть відверто, що п'ють її самі з крана, без кип'ятіння.Що цікаво, за словами голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктора Тарасенка, воду з джерел в Сімферополі і поблизу нього пити небезпечно. У ній дуже багато нітратів - місто забруднено, засмічено, все це просочується у воду.У 2012-му в Сімферополі на водопровідних очисних спорудах «Петровські скелі» з'явилася електролізна установка. Там для очищення води замість рідкого хлору використовують звичайну кухонну сіль. Розчин йде в реактор, відбувається реакція гідролізу. Такими ж установками міськводоканал планує в майбутньому обладнати і інші очисні споруди міста.У сусідньому регіоні - Одесі - воду з-під крана не рекомендують пити навіть самі лікарі СЕС. Хоч вони і розповідають, що відмовилися від рідкого хлору, а використовують більш ефективний і безпечний спосіб очищення, при якому застосовується інша речовина - гіпохлорит натрію.Ще один регіон, де також існує проблема з питною водою - Луганськ. Тут значна частина води, яка подається споживачам, не відповідає вимогам законодавства ДСТУ «Вода питна».Результати дослідження якості питної міської водопровідної води показують, що, на превеликий жаль, ми п'ємо не питну, а технічну воду, якщо керуватися нормативними матеріалами.У місцевій СЕС кажуть, що така екологічна обстановка пов'язана з браком і незадовільною якістю питної води, а вирішити її можна шляхом залучення у водообірт нових джерел прісних вод, покращення технічного стану водних комунікацій, ізоляцією антропогенного водного циклу від природного.Однак на сьогоднішній день луганська влада провела не зовсім вдалий експеримент із залученням російських концесіонерів - Росводоканалу була віддана компанія "Луганськвода". Але наприкінці минулого року облрада розірвала договір з росіянами через його невиконання - концесіонер попросту не вкладав обіцяні гроші в компанію. Зараз «Луганськводу» передали у комунальну власність. Чи вплине це на якість води? Навряд чи. Щоб поліпшити якість, необхідно міняти труби, які в окремих місцях не змінювалися з 50-х років. На все це потрібні кошти, які навряд чи є в розпорядженні обласного бюджету. Хоча на Луганщині прийнята регіональна програма "Питна вода", яка передбачає заміну труб і будівництво очисних споруд.А от у Кривому Розі та Донецьку співробітники лабораторій СЕС заявляють, що вода у них мало не ідеальна.«Рівень кислотності і лугу у воді Кривого Рогу не перевищує норму. Перевищення допустимого рівня були помічені тільки по аміаку », - кажуть у криворізькій СЕС.На даний момент в Кривому Розі на Карачунівському водопровідному комплексі розпочався грандіозний проект реконструкції очисних споруд. У квітні стартував третій, фінальний етап модернізації.У рамках реконструкції тут створять технологічний комплекс з розділення фаз опадів, з використанням «безстічної» схеми очищення. Вона дозволить висвітлювати технологічні води і повертати їх на початок очисних споруд, а осад ущільнювати і зневоднювати.До речі, зневоднений осад можна буде ефективно використовувати як компонент для виробництва цегли як добриво в лісових розсадниках і лісопосадках для підвищення родючості грунту. Суцільне "безвідходне виробництво". Третій етап реконструкції обійдеться в 25 млн. грн. і закінчиться в 2014 році.«Повне впровадження проекту дозволить істотно поліпшити якість питної води, що постачається населенню і підприємствам Кривбасу, зменшити втрати води в системі водопідготовки, істотно поліпшити екологічну ситуацію в регіоні, - зазначив губернатор Дмитро Колесніков. - Зокрема, буде повністю припинено скидання забрудненої води після шламонакопичувачів з Карачунівського водопровідного комплексу в Карачуновське водосховище і річку Інгулець ».У Донецьку головний санітарний лікар міста Сергій Бондаренко повідомив, що сам особисто п'є необроблену воду з-під крана. До речі, про це раніше заявляв і керівник "Донецькміськводоканалу" Юрій Перебийніс. На їх думку, водопровідна вода відповідає всім ГОСТам придатності для пиття."Ніяких особливостей у донецької води немає, якщо це не вода з джерел. А з-під крана ллється вода, відповідна необхідним параметрам, інакше ми б заборонили пити таку воду", - сказав Бондаренко.Він також зазначив, що в Донецьку традиційно хлорують воду, і, на його думку, це нормальний процес з метою знезараження води.Після хлорування, яке, до речі, у Донецьку буде проводитися в квітні, воду з-під крана радять спускати, потім відстоювати або кип'ятити якийсь час.Що стосується бутильованої води, то донецькі лікарі рекомендують брати воду в скляних пляшках - вона зберігається дуже довго, на відміну від води в пластиковій тарі, яка повинна так зберігатися не більше 2 тижнів, хоча в більшості випадків пишуть, що термін придатності півроку і навіть рік . Один з лікарів-гастроентерологів повідомив, що в його практиці були хворі, які заражалися гепатитом А саме через бутильовану воду через те, що в цеху, де воду дистилювали, прорвало каналізацію, і у воду потрапили бактерії. А таку воду, як правило, ніхто не кип'ятить. Крім того, лікарі радять брати газовану воду, незважаючи на те, що вуглекислота є консервантом, але якщо вода негазована, то туди додають антибіотики, щоб вона не прокисла, тому краще взяти газовану, випустити звідти газ, ніж пити воду з консервантами.Про високу якість питної води заявляють і у Львові. Проте місто має кілька проблем в окремих районах. Про це в минулому році гучно заявив на брифінгу головний технолог ЛМКП «Львівводоканал» Микола Одуха, відповідаючи на питання про якість води.«У нас є проблеми тільки старої мережі - це близько 800 км у Львові. Відповідно є так зване вторинне забруднення води », - каже Одуха.Також є невеликі проблеми по жорсткості води.«В основному, у Личаківському районі, де вода подається із Золочева. Вода тут твердіше, ніж встановлено нормами. Ліквідована проблема в Залізничному районі, де працює станція знезалізнення води », - каже Одуха.Невеликі проблеми з водою мають і мешканці Сихова, куди вона подається з Бібрки і Глина Наварії.«Там є невелика жорсткість води, але це не катастрофічне перевищення допустимих норм», - зазначає Одуха.Зокрема, залізо і жорсткість і сьогодні домінують у показниках якості.«Під час інтенсивного танення снігів використання колодязної та водопровідної питної води забороняється, навіть для господарських потреб, у зв'язку з імовірним інтенсивним хімічним та мікробним забрудненням», - заявляє головний спеціаліст управління Державної епідеміологічної служби у Львівській області Мирослав Гушул.А самі мешканці Львова кажуть, що забруднену воду, яка тече з наших кранів, скоріше можна назвати «компотом» з шкідливих речовин, ніж життєво важливою речовиною.У Харкові також СЕС заявляє, що якістю питної води у кранах городян у принципі задоволені. Точніше, вона відповідає нормам. Правда, пити її в сирому вигляді не рекомендують. Також не рекомендують і набирати воду в деяких джерелах міста.У СЕС визнали: в цілому природні джерела Харкова не відповідають гігієнічним вимогам до питної води. Претензії у перевіряючих - до хімічних і до бактеріологічних показників. Найбільш стабільними за якістю води в СЕС називають джерела в Саржиному і Манжосовому ярах, на вул. Мінераловодський, у парку "Юність", в с. Олешки і на березі Петренківського водойми - Петренки-1, -2, -3. Звичайно, пити воду із них, не прокип'ятивши, все одно ризиковано, але після термічної обробки вона цілком прийнятна. Найгірше за хімічними показниками виявилася вода в Олексіївській балці та на вул. Тимурівців, 25, а незадовільну мікробіологію продемонстрували джерела на вул. Командарма Уборевича та на вул. Тимурівців, 46. «Причинами незадовільної якості джерельної води є забруднення, розташовані вище водоносних горизонтів, і поверхневі стоки, пориви підземних комунікацій, - зазначають у міськСЕС. - Наприклад, у джерел в Олексіївській балці, у парку "Юність", на вул. Тимурівців, 25 та вул. Командарма Уборевича-1 балансоутримувач є, але якість води не відповідає нормативам », - кажуть у СЕС. ОфіційноВ Україні в 2013 р. запрацюють нові стандарти якості питної води. Про це на засіданні Верховної Ради України (ВР) під час години запитань до уряду заявив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк."Санітарні норми і гігієнічні вимоги до питної води розроблені у відповідності з європейськими нормами і стандартами. Вони набрали чинності в 2010 р., але окремі з цих вимог почнуть працювати тільки в 2013 р.", - зазначив міністр.Близнюк визнав, що на сьогоднішній день не існує лабораторного обладнання на водозаборах по ряду показників, "тому в наших планах оснащення лабораторій таким обладнанням за контролем якості питної води і стічних вод. Ми розраховуємо поступово забезпечити регіони лабораторіями, починаючи з регіонів, де найгірша ситуація з питною водою. Це східні регіони ".Нагадаємо, президент України Віктор Янукович у листопаді 2011 р. підписав Закон № 3933-VI "Про внесення змін до закону України" Про загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006-2020 рр.. ", Якою, зокрема, передбачається оснащення 356 лабораторій контролю якості води та очистки стічних вод в Україні сучасним контрольно-аналітичним обладнанням.Але піклуватися про питну воду має не лише держава, а й люди. Щоразу викидаючи в річку, озеро або просто на землю сміття, варто пам'ятати - весь цей бруд повернеться до нас через водопровідні труби під виглядом питної води.