Юрій Бірюков: «З армії зробили реаліті-шоу»

Юрій Бірюков не так давно перетворився із звичайного волонтера, що допомагає армії, в радника Президента. Зараз він проводить в міністерстві щодня по 12 годин і вважає, що постачання армії стало досить ефективним, якщо виходити з того, що наша армія - бідна.

Досьє:

З 1 грудня Юрій Бірюков брав участь у протестних акціях, у тому числі в якості волонтера-медика.

До лютого 2014 року - директор з розвитку в туристичній компанії

Після початку сепаратистських процесів у Криму організував групу волонтерів "Крила Фенікса", яка займалася підтримкою армії.

13 серпня 2014 призначений радником Президента України.

Володіє IT-бізнесом в США


До вашого призначення на посаду радника Президента ви досить жорстко критикували владу. Чи якісні зміни за останні 6 місяців в оборонній сфері України?

Юрій Бірюков: Я її і зараз не менш жорстко критикую. Нещодавно геть усіх сволотою назвав. Від того, що мене призначили, я не перестав їх критикувати, і вони не перестали в принципі бути сволотою. На жаль, радикальних змін у якості нашої влади, принаймні, по лінії Міноборони поки занадто мало. З осудних людей там тільки міністр і ще 2 десятки чоловік. Всі інші - це люди, які там пропрацювали десятиліття. І від того, що ми декларуємо, вони не змінилися.

Що, на сьогоднішній день, є найбільш слабкими сторонами міністерства?

Юрій Бірюков: Мова йде не про міністерство. Є люди, що працюють у міністерстві, а вони не працюють і не хочуть працювати. Велика частина з них або не хоче працювати, або не розуміє, як можна працювати ефективно, а менша частина ще й грошей вкрасти намагається.

Які щомісячні надходження вашої організації "Крила Фенікса"? Скільки у вас волонтерів? Що ви на даний момент поставляєте в армію?

Юрій Бірюков: Немає ніякої організації "Крила Фенікса", і ніколи її не було. Є кілька волонтерів, які зібралися під одним прапором. Ми спілкуємося пару раз на місяць, не більше того. Є безліч волонтерів, які користуються нашим ім'ям, а про існування їх ми навіть не знаємо. Я, на мій превеликий жаль, вже практично не займаюся волонтерством. Я по 12 годин проводжу в міністерстві.

Як ви оцінюєте забезпечення українських бійців зимовим одягом з боку держави?

Юрій Бірюков: Нормально. І в принципі, це було виконано в кінці жовтня. Воно було виконано через ту саму дупу, бо форму нового зразка пошити не встигли. Наші комерційні підприємства досі не пошили всі замовлення. Відповідно, армія забезпечила бійців бушлатами і штанами старого зразка, які даними давно варто було б викинути, але вони лежать на НЗ. Воно виглядає гидко, воно погане, але воно є. У нас армія не багата, я б навіть сказав, що у нас армія бідна. Тому в рамках нашої бідності, ми чим могли, тим і забезпечили. Тепер чекаємо, поки комерційні підприємства пошиють те, що вони пообіцяли. За строками вони післязавтра (25 грудня) повинні виконати всі контракти, але  терміни зривають.

Чого сьогодні найбільше бракує бійцям АТО і армії в цілому, в матеріально-технічному плані?

Юрій Бірюков: Складно сказати. Якогось такого явного об'єкта, тотального дефіциту вже немає. За рахунок і державних поставок, і волонтерської допомоги якісь найбільш кричущі моменти вже всі закриті. Але потрібно продовжувати утеплювати, потрібно продовжувати тягати тепловізори, смачну їжу і таке інше. Якби це питання ви задали на початку літа, я б сказав, що не вистачає касок і бронежилетів. Каски як і раніше в певному дефіциті. Але зараз цей момент не настільки критичний. За ці місяці первинна хвиля забезпечення вона виконана. Не вистачає зимової форми, якої багато не буває, важкий момент з зимовим взуттям, а саме з її якістю. Якість берців, які закупили в армію, - огидно.

В одному з інтерв'ю в липні ви визнали, що війна на Донбасі в чистому вигляді громадянська. Хто проти нас воює сьогодні? Чи збільшилася військову присутність росіян?

Юрій Бірюков: Це і є громадянська війна. Я свою точку зору абсолютно не змінив. І будь-яка громадянська війна в історії всього людства попутно спонсорується і провокується третьою стороною. У нашому конкретному випадку - це Російська Федерація. Але більша частина тримають зброю в руках - це місцеві жителі, як це не сумно нам було б усвідомлювати, а не російські військові.

Які справжні настрої жителів Донбасу на окупованих і на контрольованих силовиками територіях?

Юрій Бірюков: Без ідей з приводу окупованих територій - я там не буваю і їх настрої я не знаю. З місцевими жителями на нашій території я не спілкуюся, так як я допомагаю все-таки армії. А придумувати або переказувати те, що я читаю в Інтернеті, не має сенсу.

Чи є підстави говорити про гуманітарну катастрофу на території, підконтрольній бойовикам?

Юрій Бірюков: Я в АТО буваю щотижня, але за лінією фронту я не буваю. Загалом-то, є там гуманітарна катастрофа або її там немає, мене в принципі не дуже цікавить. На людському рівні мені дуже шкода бабусь та інших немічних. В принципі, вони свій вибір зробили протягом всієї цієї осені. І мене більше турбують бабусі та студенти, які живуть на нашій території, і які є патріотами України. Я не закликаю знищувати населення і влаштовувати геноцид. Природно, що ми хочемо допомагати всім громадянам України, але мене зараз більше цікавить стан нашої армії.

Чи є необхідність у України закуповувати зброю та технічні засоби за кордоном? Які?

Юрій Бірюков: Є, звичайно, така необхідність. Які (кошти) першочергові? Я не думаю, що у вас і у ваших читачів є допуск до державної таємниці. Взагалі мені здається, що пора закінчувати реаліті-шоу під назвою "Збройні сили України". Я думаю, що говорити про те, чого армії не вистачає за межами консервів - це не самий правильний шлях.

Але, так чи інакше - це поширена інформація ...

Юрій Бірюков: Ми всі дружно зробили з нашої армії реаліті-шоу. Що, загалом, не зовсім правильно.

Чи плануєте після війни піти в політику, як це зробили багато комбати?

Юрій Бірюков: Не планую. І не планував, і не розумію походів цих, так званих, комбатів, в цю, так звану, політику. Ніколи цього не приховував, до речі кажучи. З щирим подивом спостерігав за походом цих, так званих, комбатів, в політику.

Чому ви так скептично до цього ставитеся?

Юрій Бірюков: Я з великою повагою ставлюся, наприклад, до Білицького з батальйону "Азов" або до Берези з батальйону "Дніпро", але я не розумію, за які такі заслуги суспільство вирішило, що вони цілком компетентні визначати закони нашої країни. У них є досвід управління державними структурами, вони юристи? За рахунок чого вони можуть визначати наші закони?

Інтерв'ю записав Михайло Криволапов спеціально для CitySites

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Новини компаній
13:00, Сьогодні