У цю неділю у Львівській філармонії можна буде послухати шедеври віденських класиків

Слухачі матимуть унікальну нагоду почути музикантів-духовиків

У неділю, 8 лютого, у Львівській філармонії для Вас звучатимуть симфонічні шедеври музичного класицизму: Симфонія-кончертанте для духових з оркестром австрійського композитора Вольфганга Адамея Моцарта і Симфонія № 1 німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Про це інформує прес-служба Львівської філармонії.

Слухачі матимуть унікальну нагоду почути музикантів-духовиків оркестру «INSO-Львів» у ролі солістів, адже Симфонія-кончертанте Моцарта написана саме для ансамблю духових у супроводі оркестру.

Академічний молодіжний симфонічний оркестр «INSO-Львів» виступить під керівництвом австрійського диригента Ґеорґа Куґі.

Музика обох творів просвітлена і оптимістична, у кожну ноту композитори вклали велику життєву енергію. При тому, Ви матимете нагоду пересвідчитись, наскільки різною є музика Бетховена і Моцарта, цих двох, здавалось би, «колег по класицизму».

Творчість геніального австрійського композитора Вольфганга Адамея Моцарта вражає своєю багатогранністю. Проживши неповних 36 років, він створив безліч творів у всіх існуючих в його епоху жанрах і формах. Якщо Гайдн творив інструментально-симфонічну та камерну музику, то Моцарт відзначився у кожному жанрі своєю неповторністю. Його симфонії, опери, твори для хору з оркестром, квартети, тріо, сонати, концерти однаково значні і досі вважаються найвищим рівнем музичної думки. Як музикант він синтезував усі досягнення минулого, довівши до досконалості всі музичні жанри і перевершивши майже всіх своїх попередників. Вони наслідували галантний, жвавий та енергійний стиль музики.

Творчість Людвіга ван Бетховена тісно пов'язана з мистецтвом Німеччини та Австрії. Цей композитор є одним із трьох представників класичної віденської композиторської школи. Бетховен не лише зберіг основні риси класицизму (ясність, монументальність, стрункість композиції), а й значно розширив сферу образів. У цьому значенні Бетховен є послідовником не лише Ґлюка, Гайдна і Моцарта, а й самого основоположника класичного строю в музиці – француза Люллі. Музиці Бетховена притаманна величезна енергетична напруга, збудженість почуттів, драматизм. Його творчість підсумувала здобутки епохи класицизму. Він був останнім композитором XIX ст., для якого природньою формою музичного вислову був жанр «сонати».