Cудова реформа в Україні: електронне судочинство, подвійні декларації та новий Верховний суд

З вересня 2016 року в Україні триває реформа судової системи. Основою для неї в нашій країні стали зміни до Конституції в частині правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів , які були ухвалені українською владою того ж року.

3-го жовтня минулого року ВРУ остаточно ухвалила президентський законопроект "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. Це створило передумови дляповної реформи судової реформи.

Журналіст сайту 032.ua вирішив з’ясувати, як змінилася судова система України за майже 2 роки проведення реформи.

Що змінилося

Українська судова система повернулася до старої, трирівневої системи, яка працювала в нашій країні до 2002 року. Так, було створено першу інстанцію, апеляційну та касаційну. Це означає, що тепер українці можуть значно швидше отримати кінцеве рішення в справі, адже немає необхідності обходити всі 4 інстанції.

Крім того, було створено новий Верховний суд. Цікаво, що склад суду вперше формувався на конкурсних засадах. Так, за словами судді Верховного суду Ганни Вронської, на відповідний конкурс до Верховного суду України спочату подали заявки 1 500 людей. З них 115 таки пройшли конкурс, а на відповідні посади призначили 114 суддів.

Водночас, Вронська зазначає, що завдяки цьому конкурсу склад нового Верховного суду є досить неоднорідним. Туди потрапило багато суддів не зі старої системи, є також адвокати та навіть науковці.

“Конкурсні процедури відбувалися в досить прозорий спосіб. Я брала участь в усіх етапах конкурсу і для мене було дуже важливим, аби все було по-чесному. Ми всі були в рівних умовах: писали однакові тести, в одному холодному приміщенні. Все було організовано таким чином, що всі були, як на долоні. Ти міг бачити, як пише тест голова якогось вищого апеляційного суду, а поруч з тобою писав твій колега з нижчої інстанції”, - каже Вронська.

Також врамках впровадження судової реформи були прийняті нові процесуальні кодекси: Цивільний, Господарський та кодекс Адміністративного судочинства. Принципово новими їх назвати важко, але в них є досить багато змін, які в подальшому можуть показати доволі непогані результати. Так, представник Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда серед всіх змін виділяє можливість запровадження електронного судочинства, коли можна буде комунікувати з судом не виходячи з дому.

“Це перспективне впровадження, воно вимагає прийняття відповідних підзаконних актів, які має впровадити вища рада правосуддя. Наразі вона цього ще не зробила. Крім того, необхідно буде розробити програмне забезпечення, а всі суди забезпечити комп’ютерами”, - зазначає Куйбіда.

Як реформували суддівську систему в країнах ЄС

Водночас, серед багатьох українських експертів панує думка, що насправді судова реформа в нашій країні не призведе до тих змін, на які так сподівається українське суспільство – чесна та прозора судова влада. Так, українська люстраційна політика, в суддівській сфері зокрема, спрямована на те, аби знайти та покарати винних. Тоді як в країнах Європи, які проходили подібну до української реформу судової влади у 1990 роках, в першу чергу керувалися нормативними справами, вважаючи, що побудова демократичного режиму, який твердо спирається на права участі та змагальності, є неможливою без якнайповнішого викриття порушень прав громадян, скоєних представниками старого режиму. Проведення люстрації судової влади не ставилось на меті. Якщо представники судової влади і зазнавали впливу люстраційної політики, то лише внаслідок викриття дуже широкої мережі інформаторів.

Тут для нашої країни в нагоді може стати досвід проведеної реформи в Грузії. Так, після падіння режиму Едуарда Шеварнадзе у 2004 році, нова грузинська влада запровадила процес переатестації суддів, Новий керманич країни Міхеїл Саакашвілі досягнув певного успіху у підтримці початкової судової реформи і заміні більшості колишніх суддів. Ця країна спромоглася значно скоротити прояви корупції в судовій владі як частини загального тренду контролю корупції.

Рівень професійності грузинських суддів забезпечується посиленими вимогами до їхньої кваліфікації та постійними програмами навчання. Натомість, в нашій країні представником Феміди може стати громадянин старше 25 років, з вищою юридичною освітою та три роки стажу.  В Грузії ж, пріоритетними складовими вимогами є віковий ценз у 30 років і юридичний стаж не менше 5 років. До того ж, суддя  має пройти відбір у Вищу школу юстиції, де навчання в якій триватиме 10 місяців. Крім теорії, він проходитиме практику при діючому судді, який потім пише характеристику на свого підопічного.

Лише за умови позитивної характеристики та складання внутрішнього екзамену, кандидат допускається до конкурсного відбору на посаду судді. Але навіть після отримання посади кожен суддя має двічі на рік проходити курси у Вищій школі юстиції.

Автономія судової влади в Грузії гарантується тим, що більшість у Вищій раді юстиції тут становлять професійні судді: дев'ять членів обираються конференцією суддів, п'ять – парламентом і лише один – президентом.

Для порівняння, в Україні ВРЮ складається з 20 членів: Верховна Рада, президент, з'їзд адвокатів, з'їзд суддів, з'їзд юридичних навчальних закладів призначають по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – два члени, тоді як генпрокурор, міністр юстиції та голова Верховного суду є членами ВРЮ за посадами.

Завдяки цій реформі Грузія у 2014 році посіла 30 сходинку в рейтингу міжнародної незалежної організації World Justice Project. Для порівняння, Україна в цьому рейтингу перебуває лише на 77 сходинці серед 113 країн.

Ключові зміни, які були запроваджені в рамках судової реформи в Україні

Деполітизація: 

Призначення суддів наразі відбувається в неполітичний спосіб. З цього процесу вилучені ВР та Президент, який лише підписує указ при призначення суддів. Натомість, судді обираються спеціальними органами: вищою кваліфікаційною комісією та вищою радою правосуддя. Це ті органи, більшість в яких займають професійні судді, саме вони беруть активну участь в питанні добору або перекваліфікації суддівського корпусу.

Зарплати:

Ще з 1-го січня минулого року зарплата суддів місцевих судів складає 23 тисячі гривень; для апеляційних суддів і вищих спецсуддів – майже 39 000 грн. Більше всіх отримують в новому Верховному суді – 116 тисяч гривень.

“Ми отримуємо досить велику зарплату, в порівнянні з іншими зарплатами в Україні. Але така висока оплачуваність є запорукою незалежності суддів, адже унеможливлює можливість впливу на суддю”, - вважає Ганна Вронська.

Подвійні декларації

Очистити суддівський корпус від корупціонерів планують, в тому числі, і за рахунок подвійної декларації. Так, за словами Вронської, всі судді заповнюють декларації доброчесності та електронні декларації майнових статків.

“Це такі критерії відбору, придумані для того, щоби повернути довіру суспільства до суддів”, - каже суддя Верховного суду України.

Перспективи судової реформи

На відміну від Ганни Вронської, Роман Куйбіда досить негативно оцінює нинішній склад нового Верховного суду, а Вищу кваліфікаційну комісію та Вищу раду правосуддя називає “консервним ключем”,який не дає можливості оновитися судовій системі.

“Вони не є агентами змін, вони є агентами зі збереженням негативних явищв судовій системі. Фактично робиться все, щоби система не змінилася, а лишилася такою ж керованою ззовні”, - вважає Куйбіда.

Як приклад, він наводить процес укрупнення судів в районах, який триває наразі. Процесспрямований на оптимізацію роботи судів, коли замість одного кількох судових установ створюється одна. Процес в реальності відбудеться тоді, коли буде остаточно сформовано склад суддів, а відбуватиметься він через кваліфікаційне оцінювання.

“Зважаючи на те, як зробила Вища кваліфікаційна комісія під час конкурсу кандидатів на посади до Верховного суду, є великі сумніви в тому, що це кваліфікаційне оцінювання, яке мало би бути спрямоване на очищення суддівського корпусу, дасть позитивний результат. Вже зараз ми бачимо, що по тестах, які здавали судді, там відсіяли дуже малий відсоток суддів. Тобто, ці процедури не дадуть того результату, на який очікує суспільство”, - вважає Куйбіда.

Водночас, він визнає, що до складу нового Верховного суду потрапили багато суддів не із системи. Але те, що керівниками, наприклад касаційних судів, стали колишні очільники вищих інстанцій, більшість з яких отримали низькі оцінки від Громадської ради доброчесності, Роман вважає негативним сигналом.

“Якщо раніше ми сподівалися на те, що Верховний суд стане новим і це дасть поштовх реформі, то наразі ми бачимо що цей початок не став гарним”, -

Натомість Ганна Вронська також визнає, що процес проведення судової реформи важко назвати ідеальним. Однак суддя вважає, що за рік два українці зможуть на собі відчути всі позитивні зміни на всіх рівнях судової системи України.

”Судді, які перебувають всередині цього процесу, вони у стресовому навантаженні. Але треба розуміти, що ця рефома – не просто забаганка людей, які зібралися в Нацраді з питань реформ. Насправді, цього потребувало суспільство. Була дуже велика ступінь недовіри до суддів. Реформа має на меті показати суспільству, що йде зміна на всіх рівня. Тому, цей період треба пройти, пережити”, - вважає Вронська.

Які механізми європейського судочинства допоможуть вивести українську судову владу на якісно новий рівень

Україна продовжує втілювати всі ті механізми, які Рада Європи називає стандартами незалежності. Однак інша справа в тому, як імплементується нове законодавство та нові реформи. Роман Куйбіда корінь всіх проблем бачить в тому, що за реформу відповідають ті ж органи, які підлягають реформації.

“Ми мали шанс зробити революційні кроки вперед, за досить короткий час досягнути великого результату. Але позитивних змін – мінімум. Що буде у відалленій перспективі – важко прогнозувати. Можна робити маленькі успіші кроки, але якщо після всіх реформ суд залишається з одного боку – незалежним, а з іншого боку - закладаються основи нечесної поведінки – звісно, довіри до такого суду не буде. Оцінка суспільства цієї реформи свідчить, що вона дуже низька. На великі позитивні зрушення очікувати складно”, - підсумовує Роман Олексійович.

Що думають в Європейському союзі про реформу в Україні

Наразі в ЄС зі стриманим інтересом спостерігають за реформаторськими поступами в нашій країні та підтримують проведення реформи. Хоча, за словами Романа Куйбіди, європейські представники мають серйозні зауваження щодо створення нового Верховного суду.

«В Європейському союзі висловили захоплення щодо того, що конкурс для суддів Верховного суду був максимально відкритим. З іншого боку, вони вимагали пояснень, чому люди із заплямованої репутацією були рекомендовані до нового складу суду. Зазначали, що навіть одна така особа в суді може звести нанівець всю реформу в Україні» -, каже Куйбіда.

*Повне або часткове відтворення матеріалу без письмової згоди редакції забороняється.

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку