Середньовіччя та благочестя у Львові. Цитадель (ФОТО)

Фото: 032.ua

При згадці про Середньовіччя одразу згадуються розповіді про «темні часи», хрестові походи та поодиноких сміливців, які прагнули донести знання широким масам.

Львів, звісно ж, пережив цю епоху на рівні з іншими європейськими містами. Центрова архітектура Львова зберегла в своїх стінах безліч історій, про деякі з них ми згадаємо у спецпроекті сайту 032.ua.

Мова піде про місцевість у Галицькому районі Львова, обмежену вулицями Коперника, Стефаника, Драгоманова, Вітовського, знану як Цитадель.

На окраїні "серця" Львова

Більшість туристів бачить лише внутрішню частину міста Лева, його "серце" - площу Ринок та прилеглі вулиці. Але що ж помітить пересічний мандрівник, якщо вийде з центру міста та помандрує вгору по Коперника? Найперше, він промине славнозвісний Палац Потоцьких, який за свій довгий час бачив як аристократів та поважних осіб, так і щасливих молодят, а зараз - зацікавлених у мистецтві споглядачів картин.

Вулиця привертає увагу й сучасними цікавинками - кольоровими небесними парасольками, які вже встигли прикрасити "Інстаграм" сотень відвідувачів Львова. Зацікавлене око може помітити неподалік і Львівську картинну галерею, закриту на замок для сторонніх, наукову бібліотеку імені Стефаника та музей "Русалка Дністрова", який нагадує про вклад Маркіяна Шашкевича в українську культуру, й Будинок учителя, у якому завжди відчинені двері для спраглих знань школярів.

Прихисток нужденних. Лазарет

Перед роздоріжжям, згори вулиці Коперника, за деревами ховається скромна, але визначна будівля шпиталю святого Лазаря, яка з’явилась на світ 1616 року з ініціативи львівського лавника (судді) Марека Шарфенберґера-Остроґурського. Спершу це були два дерев’яних будинка: для хворих та для священика. Згодом прибудували ще кілька кімнат і дерев’яну каплицю.

Особливістю є те, що у шпиталі лікували поранених у битві під Хотином вояків. На жаль, понад 2 тисячі пацієнтів тогочасним медикам так і не вдалося врятувати. До 18 століття у цьому місці діяв також цвинтар, де ховали бідних і старих людей, згодом при шпиталі утворили будинок, де опікувались цими категоріями населення. Рішенням папи римського, 1646 року шпиталь закріпили за орденом домініканців.

Пізніше на прилеглій до шпиталю території з’явився однойменний костел. Над входом до монастиря зі сторони Коперника висить таблиця з написом латинською мовою, яка повідомляє, що будівлю спорудили для прихистку бідних, покровителькою яких є Богородиця. 

Турецькі шанці

Мальовничі й такі нетипові для сучасного містобудування вулички приводять до головної фортеці місцевості - власне Цитаделі. Міський пагорб (відомий під назвами Каліча, Шембека, Вороновських чи Жебрацька гора, відповідно до типових мешканців), досі зберігає залишки фортифікаційного комплексу. Окрім того, що у ранньому Середньовіччі на цій місцевості жили найбідніші прошарки, до яких була справа хіба міським благочестивцям (релігійним організаціям, церквам), тут також велися військові дії.

Довгий час місцевість Цитадель величали "Турецькими шанцями", оскільки тут осіли турки під час облоги Львова 1672 року: вони розташували на горі свою артилерію і спорудили польові укріплення, звідки й береться назва.

Язичницький культ

Турки були не єдиними, хто облюбував Калічу гору. Попри те, що Львівський Магістрат вів хронологію господарського освоєння цих земель ще від кінця 14 століття, археолог Жегота Паулі у 19 столітті виявив і описав знайдені залишки поганського культового комплексу на цій горі. Зокрема, у «Галицьких старожитностях» він описує викладені у особливому порядку кам’яні плити, постать ідола, бронзові оздоби, урни з перепаленими людськими кістками та ін.

Дослідник Василь Карпович у 1918 році провів дослідження, у яких доводив, що кераміка з Цитаделі аналогічна до давньої кераміки, знайденої на Високому Замку в 1869 році. Тож ця територія вже багато століть окутана пеленою містики і, не виключено, жертвоприношень.

Читайте також: Львівське Середмістя, або Як виглядає спадщина ЮНЕСКО.

Забутий концтабір. Шталаг-328

Містична атмосфера зберігається тут і донині, адже частина укріплень стоять порожні й занедбані. Він них поширюється різкий запах вогкості, цвілі та смерті...

1856 року на Калічій горі було зведено Львівську Цитадель-фортецю у сучасному вигляді. Перед початком Першої світової війни, влада міста хотіла розібрати споруду, а на її місці влаштувати парк. Втім, задум так і не було реалізовано.

Львівська Цитадель складається із чотирьох фортів і будинку казарм. У часи Другої світової війни тут був розташований концентраційний табір для військовополонених «Stalag-328». У період Незалежності усі споруди перейшли у приватну власність: форт на Познанаській горі (вул. Вітовського) перебуває в руїнах, інший у цьому ж місці - у задовільному стані. Східний форт на Калічій горі став елітним п’ятизірковим готелем, а форт на горі Шембека, який був концтабором та книгосховищем у радянський час, нині пустує.

За попередньою інформацією, тут планували спорудити розважальний центр, але громадські організації виступили з рішучим спротивом на захист пам’ятки (спершу місцевого, а з 2012 року - національного значення). Багатьох львів’ян обурює таке поводження з історичними місцями.

Собачі урни і фонтани

Як вже було сказано, ідея створити тут повноцінний парк чи розважальний комплекс не вдалася. Але слід зауважити, що ця місцевість спокійна, є лавки у тіні дерев та навіть рідкісні для Львова "собачі" урни.

За кілька хвилин можна спуститися з гори, поміж садибами, які дехто з істориків порівнює з архітектурними стилями середньовічної Німеччини, до більш індустріальної вулиці мікрорайону. Вулиця Вітовського з першого погляду показує туристу залишки радянської епохи - трамвайне депо. Втім, зараз влада міста прагне зробити це місце креативним сучасним простором.

Далі по вулиці розташований Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, який слугує для рекреації містян ще з середини 19 століття. У різний час тут діяли тенісні корти і ковзанка, функціонував Пелчинський став, але радянська епоха залишила по собі лише кілька занедбаних об’єктів і фонтани при вході.

Читайте також: У Львові хочуть відновити Пелчинський став, який існував у місті на початку ХХ століття.

Навпроти видніються початки сучасності: мурал через дорогу нагадує всім про Героїв України - Небесну Сотню.

Вілла Дуніковського і "Затишок"

Проходимо вздовж вулиці та повертаємо назад, у сторону Цитаделі. Вузькі вулички всіяні кам’яницями з гарно оздобленими фасадами й заквітчаними вікнами або невеличкими садками. "Перлиною" мікрорайону можна назвати Віллу Дуніковського - шедевральну споруду, яка зараз слугує філією Національного музею у Львові ім. А. Шептицького.

Не відстає від неї і житловий будинок на вулиці Глібова, відомий під назвами "Затишок" і "Палатин". Споруджений 1875 року у неороманському стилі "Затишок" був перебудований під "неоґотику" та названий "Палатином", на честь римського пагорба, звідки починалась розбудова міста.

Далі звідси кам’яні підмурівки заведуть мандрівника, попри Свято-Покровський кафедральний Собор УПЦ КП, до зеленої оази - Ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка. Цей сад вважається одним із найстаріших в Україні та Східній Європі. Утворений 1852 року, він надійно схований між давніми львівськими вуличками та представляє широкий асортимент рідкісних рослин лише зацікавленим особам та студентам-дослідникам.

Нагадаємо, сайт 032.ua започаткував спецпроект для історичного пізнання Львова. Очікуйте наступний матеріал про місцевість Софіївка.

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку