У Львові на одну шляхетну родину стало більше

Під час урочистого засідання було нагороджено кращих львів’ян за заслуги перед містом, повідомляє прес-служба міськради.

Активним львів’янам, які своєю працею показали  любов до Львова, вручили міські нагороди. Відповідно до ухвали міської ради Львова від 26.04.2012 року «Про присвоєння почесних відзнак територіальної громади м. Львова у 2012 році», міський голова Львова за вагомий внесок кількох поколінь у збереження, продовження та утвердження традицій мистецького та культурного середовища присвоїв звання «Шляхетна львівська родина» родині Новаківських.

«Хочу від імені родини Новаківських привітати нас всіх з Днем народження міста і сказати, що завжди історію Львова творили видатні особистості. Також хочу подякувати міському голові і всім, хто помагав в тому, що цього року було 140 років від дня народження Олекси Новаківського і завдяки вашій допомозі ця дата була відзначена достойно. Ми гордимося тим, що живемо у Львові», - зазначила пані Ольга Новаківська.

Нагадаємо, «Шляхетною львівською родиною» минулого року стала родина Крип’якевичів.

Довідка

Новаківський Олекса (1872-1935). Український живописець і педагог, представник експресіонізму. У 1913 р. заснував у Львові художню школу. 1924-1925 рр. викладач Українського таємного університету у Львові.

Працював у побутовому, історичному жанрі, а також портрети, пейзажі та натюрморти.

Ярослав Новаківський (1920-1982) - старший син О.Новаківського, архітектор. Народився у Львові. Навчався у Львівській політехніці за спеціальністю «архітектура». З 1950 р. працював у інституті «Діпроміст» (нині «Містопроект»). Основоположник та керівник містобудівельної майстерні (1961-1982). Заслужений архітектор України. Головний художник м.Львова (1964-1975), член правління Львівської спілки архітекторів. Ініціатор та співавтор проекту створення парку-заповідника Шевченківський гай у м.Львові та Державного історико-архітектурного заповідника в м.Львові.

Ждан-Олекса Новаківський (1922-1993) - молодший син митця. Після смерті батьків, ним опікувався Митрополит Андрей Шептицький, протягом семи років мешкав у Митрополичих Палатах. У 1940 р. закінчив Першу Академічну гімназію. 1941 р. почав студії у Львівському медичному інституті, в 1945 р. виїхав до м.Івано-Франківська, де 1949 р. закінчив медичний інститут.

У 1950 р. висланий на Сибір. Два роки працював на заготівлі лісу, фельдшером, згодом - лікарем.

1960 р. повернувся до Львова з дружиною Леонтиною Чеховською-Новаківською та доньками Ольгою та Оксаною. Працював лікарем швидкої допомоги, дільничим лікарем.

Брав активну участь у спортивному житті України як хокеїст та футболіст спортивного товариства «Україна», згодом - як член Ради футбольного клубу «Карпати».

Ольга Новаківська - внучка Олекси Новаківського, донька Ждана-Олекси та Леонтини Новаківських. Народилася на Сибіру. Закінчила Львівську Політехніку факультет архітектури. З 1972 р. працює у ДП «Містопроект» провідним архітектором. Член Спілки архітекторів України. Активна громадська діячка, член Спілки політв'язнів та «Просвіти». Засновник Фонду Олекси Новаківського.

Оксана Новаківська-Соленко, внучка Олекси Новаківського, молодша донька Ждана-Олекси та Леонтини Новаківських. Народилася на Сибіру. Закінчила Львівський медінститут факультет стоматології. Працює стоматологом дитячої поліклініки. Діти Іванка та Ярослав.

Іванка Новаківська-Соленко, правнучка Олекси Новаківського. Закінчила Львівську національну академію мистецтв, факультет історії та теорії мистецтва, магістр мистецтвознавства та ЛНУ ім.І.Франка, правничий факультет. Працювала юристом Галицької рай адміністрації, арт-директором галереї «Арткапітал» у Києві.

Працює у Львівській національній галереї мистецтв молодшим науковим співробітником відділу Європейського мистецтва XIX- XXI ст. Член ІСОМ. Багато співпрацює з представниками музеїв, державних, громадських установ та організацій Львова , Києва, а також з представниками ЗМІ з питань реалізації культурно-мистецьких проектів.

О.Новаківський - то ціла епоха в українському малярстві кінця XIX - початку XX століття. Творчість художника являє собою літопис буднів, своєрідне дзеркало життя західноукраїнського суспільства.

Його ім'я добре відоме в Польщі, де він навчався, робив перші кроки у малярстві й утверджувався як художник. Роботи О.Новаківського зберігаються далеко за межами України.

Чимало його творів дбайливо зберігаються у родинах галицьких інтелігентів - сучасників майстра - і передаються у спадок з покоління у покоління.

З 1913р., скориставшись запрошенням Митрополита А.Шептицького, О.Новаківський жив та працював в Україні, а саме у Львові. Для нього Львівський період творчості (1913-1935) став найпліднішим.

За матеріальної підтримки А.Шептицького у Львові діяла приватна мистецька школа О.Новаківського (1923-1935). За понад десятилітній період існування у стінах школи навчалися більше 90 учнів з усіх куточків України. Зокрема, такі визначні майстри, як Г.Смальський, Р.Сельський, С.Гебус-Баранецька. Чимало художників, котрих доля змусила емігрувати, продовжували працювати у стилі Новаківського - Святослав Гординський, Іванка Нижник-Винників.

Діяльність мистецької школи Олекси Новаківського дозволяє розглядати її сьогодні як унікальне явище. Це був не тільки перший в Галичині мистецький заклад із чіткою українською національною орієнтацією, а й активний осередок духовно-мистецького життя, який і в наступні десятиліття мав широкий резонанс у діяннях української культур не тільки в Україні,а й далеко поза її межами - у багатьох країнах Західного світу.