«Економіка почала одужувати, і для її зростання необхідно фінансування», — зазначає Олена Малинська, голова правління Банку Кредит Дніпро
Банк Кредит Дніпро став одним із переможців у номінації «Стабільний партнер» XIX щорічного конкурсу «Фінансовий Оскар», який проводить діловий тижневик «Бизнес» за підсумками роботи за минулий рік. Ця номінація присуджується за здатність забезпечити стабільну і якісну роботу, а також зберегти відносини з клієнтами в економічну і політичну кризу. Про набутий досвід за минулий непростий для банківського сектора рік та майбутній розвиток фінансового обслуговування українського бізнесу — в інтерв’ю голови Банку Кредит Дніпро Олени Малинської.
— Які останні тенденції в секторі корпоративного банкінгу?
— Розвиток корпоративного банкінгу традиційно залежить від ситуації в економіці країни. І в останні кілька місяців динаміка економічних показників дає підстави для обережного оптимізму.
Наприклад, обсяги промвиробництва за січень — квітень цього року збільшилися майже на 4%, будівництва — більше ніж на 8%, роздрібної торгівлі — на 2,5%.
Міжнародні рейтингові агентства змінюють прогнози для України, зокрема для її фінансового сектора, з «негативного» на «стабільний». Гадаю, всі помітили стабілізацію на валютному ринку. І тут не варто недооцінювати вплив регулятора ринку.
Монетарна політика НБУ виявилася дієвою і змогла повернути гривню на більш міцні позиції. Поступове зростання міжнародних резервів Нацбанку, який лише в останні кілька місяців викупив $1 млрд, дозволяє здійснювати лібералізацію валютного ринку, пом’якшуючи адміністративні заходи.
Така рівновага на валютному ринку і помірна грошово-кредитна політика НБУ сприяють стабілізації цін. Сповільнюються темпи інфляції: станом на квітень вона становила 5%, що в цілому відповідає заявленим очікуванням щодо її зростання в 2016 р. на рівні 12%.
Економіка почала одужувати, а це означає, що для її подальшого зростання необхідно додаткове фінансування. Але саме в цьому і полягає основна проблема. Зовнішній інвестор наразі не готовий заходити в Україну зі зрозумілих причин: війна, корупційна складова практично у всіх сферах, повільне проведення реформ.
Лишаються внутрішні донори — банки, у яких просто немає можливості виділяти бізнесу «довгі» й доступні кредити, як у докризовий час.
Не оговтавшись від криз минулих років, не вирішивши проблеми з недобросовісними позичальниками і просто вражаючою часткою проблемних активів у системі, яка зараз сягає майже 50%, не дочекавшись необхідних законів про захист прав кредиторів, а також з огляду на все ще високу вартість залучення ресурсів не варто розраховувати на швидке відновлення повноцінного кредитування в Україні.
— Кредитування юросіб — які динаміка і нагальні проблеми в цьому сегменті?
— Із понад 100 діючих українських банків бізнес кредитують не більше двадцяти. Про відновлення ринку кредитування говорити наразі рано. У банків немає «довгих» ресурсів, і можливості їх залучення обмежені.
В умовах колосального відтоку коштів із банківської системи минулого року фінустанови були змушені відновлювати свою ресурсну базу, погоджуючись платити за залучений ресурс — депозити населення — по 25-27% річних.
І хоча зараз ставки за депозитами знижуються, вони ще не досягли того рівня, який дасть можливість відновити активне кредитування.
При цьому висока вартість залучених коштів — не основний чинник, який обмежує можливості банків у частині фінансування бізнес-проектів. Фінустанови зараз не в змозі швидко розчистити свої проблемні кредитні портфелі.
Відсутність законодавчої бази, яка покладала б однакову частку відповідальності як на кредитора, так і на клієнта, відверте перешкоджання прийняттю таких законопроектів з боку великих позичальників, багато з яких за сумісництвом є представниками влади (наприклад, неприйнятий законопроект №2286а), дуже обмежують наші можливості в частині відновлення ринку кредитування.
Тому банкам зараз простіше і вигідніше заробляти на придбанні депозитних сертифікатів НБУ, ніж інвестувати в розвиток економіки. Але ми ж розуміємо, що від цього ніхто не виграє — ні фінансова система, ні економіка.
— Назвіть основні з нечисленних проектів, які банки зараз готові фінансувати.
— Важлива зміна, що сталася за останній рік, — це переорієнтація фінустанов на партнерство з представниками малого і середнього бізнесу. Особливо це стосується виробничих компаній.
Потенційно саме ця категорія клієнтів у майбутньому зможе стати драйвером економічного розвитку, як це відбувається в провідних світових економіках. Крім того, що не менш важливо, це допоможе банкам диверсифікувати свої кредитні портфелі, запобігаючи можливому повторенню ситуації 2014-2015 рр.
Раніше позика одному великому клієнтові могла становити більшу частину портфеля. У підсумку це і призвело до колапсу в банківському секторі. Крім того, на противагу сегментові малого та середнього бізнесу великі компанії зазвичай і так надто закредитовані.
Серед галузей, що викликають найбільшу зацікавленість банків, звичайно ж, лишаються найменш схильні до зовнішніх і внутрішніх шоків і здатні генерувати прибуток навіть у кризу. Це АПК, виробництво, торгівля й активно зростаючий IT-сектор.
— Які галузі розглядаєте для свого банку як найбільш перспективні?
— Наш банк серйозно націлений на підтримку малого і середнього бізнесу, зокрема невеликих агровиробників. Ми розробили і впровадили різні програми фінансового обслуговування, безресурсного фінансування і кредитування повного виробничого циклу.
Починаємо впроваджувати різні партнерські програми кредитування на модернізацію і переобладнання техніки. При цьому йдеться, звичайно, про «короткі» кредити. Також зараз розглядаємо і варіанти підтримки представників IT-індустрії.
— Чи можна говорити про істотний переділ корпоративного ринку в зв’язку з закриттям багатьох банків?
— Звичайно, саме так і сталося. І ситуація тривалий час складалася не на користь банків з українськими капіталами. Після банкрутства десятків фінустанов клієнти здебільшого вибирали банки з іноземними (західними) акціонерами.
Також серйозну частку корпоративного сектора отримали держбанки. Якоюсь мірою позиція корпоративних клієнтів зрозуміла: бачачи або стаючи жертвами банкрутств фінансових структур, вони робили ставку на стабільність, якої очікували від наявності західних власників, або «непорушність» державних структур.
Але я впевнена, що після остаточного очищення банківської системи, яка перебуває на завершальному етапі, всі банки будуть на однакових позиціях. Ми віримо в чесну конкуренцію.
Із ринку пішли банки, які його просто «пилососили», збираючи ресурс у населення виключно для фінансування компаній своїх власників. Тому тепер звільниться більше доступного ресурсу для фінансування реального сектора економіки.
— Що утримує клієнта-юрособу в банку, що дозволяє відвоювати клієнтів у конкурентів?
— Як домогтися лояльності клієнта? Вважаю, що для цього необхідні кілька складників. Один із них — відкритість, яка передбачає не тільки достовірність розкриття інформації про діяльність банку, але і можливість допомогти клієнтові у веденні бізнесу. Потрібно не побоятися вказати на можливі проблеми і недоліки, а також допомогти знайти ефективне рішення.
Також незалежно від зовнішньої ситуації ні в якому разі не можна дозволяти собі неякісно чи не повною мірою виконувати свої зобов’язання перед клієнтом або ж відмовляти в подальшій допомозі. Репутацію і довіру зазвичай втрачають тільки раз.
Тому навіть у пікові моменти фінансової кризи ми продовжували обслуговувати зростаючі потреби існуючих корпоративних клієнтів, а для проблемних, але сумлінних позичальників розробляли можливі варіанти реструктуризації їхніх боргів.
І наші клієнти високо оцінили такий підхід. Це дозволило не просто утримати існуючих клієнтів, а й продемонструвати гідну для кризового року динаміку нарощування клієнтської бази юросіб.
Так, за минулий рік кількість корпоративних клієнтів (в тому числі СПД) збільшилася більше ніж на 2,5 тис., а з початку поточного року — ще більше ніж на 1 тис., і зараз у Банку Кредит Дніпро (ліцензія НБУ №70 від 13.10.2011 р.) обслуговується понад 12 тис. представників українського бізнесу.
Джерело: «Бизнес»
