Пам'ятник Степану Тудору у Львові: демонтувати чи залишити

У Львові досі не вщухли пристрасті щодо заворушень, які відбулись 9 травня біля пам'ятника радянському письменнику Степану Тудору. 

Про перенесення пам'ятника Степану Тудору заговорили після цих сутичок, адже активісти 9 травня намагалися самовільно його демонтувати. Отож, міські архітектори, чиновники та історики все-таки добряче взялися за цю проблему і навіть створили опитування для львів’ян, аби нарешті вирішити остаточну долю цього постаменту.

Степан Тудор — хто він?

яке значення його постать має для міста

Степан Тудор був письменником та відомим громадським діячем у Львові в міжвоєнний період. Активно відстоював ідеї марксизму-ленінізму. Пам'ятник радянському письменникові у Львові був встановлений у 1979 році. А от чи знають львів'яни хто такий Степан Тудор та яке значення його постать має для міста? Це малоймовірно.

Тудор_Степан

Декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Шуст вважає, що у жодному разі цей пам'ятник не потрібно руйнувати.

руйнувати пам'ятник немає сенсу

«Руйнувати пам'ятник немає сенсу, адже це всякого роду вандалізм. Найкращим варіантом буде перенести його до музею «Літературний Львів», або у інший музей, де би міг зберігатися постамент нашого мистецького діяча. Думок щодо цього питання є безліч, зокрема і таке, що замість пам'ятника можна встановити інформаційну таблицю. Враховуючи сьогоднішню політичну ситуацію, я думаю, що завжди знайдеться група людей, яка вимагатиме знищення цього пам'ятника. Можна очікувати різноманітні виходи з молотом і т.д., але потрібно пам’ятати і те, що місто не може собі дозволити жандарма, аби охороняв постамент. Це питання потрібно вирішити культурно і цивілізовано», - зазначає в коментарі 032.ua Роман Шуст.

Натомість громадський активіст, представник добровольчого батальйону ОУН Антон Петрівський в коментарі 032.ua запевнив те, що постать Степана Тудора мала негативне ставлення до релігійної структури - греко-католицької церкви.

«Історики мали б зі мною погодитись, що ми не можемо ставити пам'ятник Андрею Шептицькому, Йосипу Сліпому, які були фактично велетами українського духу і водночас толерувати пам'ятники, які зневажливо ставились до греко-католицької церкви. Степан Тудор став ідейним комуністом з 1923 року після того, як повернувся із більшовицького полону. Він попав під вплив більшовиків і, можливо, тоді змінив свої погляди. Степан Тудор ніс комуністичні ідеї, які несуть негативний характер на Галичині, коли тут не було радянської окупації», - розповідає Антон Петрівський.

9 травня: заворушення щодо знесення пам’ятника Степану Тудору.

У Львові й досі не згасли пристрасті після заворушень 9 травня. Нагадаємо, тоді декілька молодиків зібралися біля пам’ятника радянському письменнику Степану Тудору та спробували його знести. На такі дії відразу відреагували спецпризначенці, які кийками розігнали радикалів. Активісти та представники добровольчого батальйону ОУН прийшли у масках. Втім, поліція завадила їм знести монумент, адже на площу Маланюка було викликано близько 80 спецпризначенців. Внаслідок сутичок із правоохоронцями постраждали двоє активістів. Ще двох радикалів затримали і відвезли у райвідділ поліції.

Полиция-Львов

Після переговорів із поліцією активісти пообіцяли поки не руйнувати пам'ятник. На питання чому вирішили знести пам'ятник саме 9 травня, активісти відповідали, що для українців цей день є жалобним, адже у Другій світовій війні найбільше загинуло українців і після війни їх також вбивали.

Чи підпадає пам'ятник під дію закону про декомунізацію.

Чимало істориків стверджують, що пам'ятник відомого громадського діяча Степана Тудора не підпадає під декомунізацію, втім на думку керівника програми «Історія українського визвольного руху» УКУ Василя Стефаніва цей постамент є виключенням.

у Степана Тудора було чимало антирелігійних творів

«Формально цей пам'ятник підпадає під дію закону про декомунізацію. По-перше, Степан Тудор був депутатом українських народних зборів. По-друге, у цього письменника було чимало антирелігійних творів, що і водночас, пояснює його позицію. Релігійні твори у той час мали дуже важливе значення. Його твори були спрямовані на те, щоб послабити позицію митрополита Андрея Шептицького і я вважаю, що ці твори мали ідеологічне забарвлення, а не тільки мистецьку, літературну чи філософську цінність», - наголошує Василь Стефанів.

За словами історика Василя Стефаніва, для цього постаменту найбільш відповідне місце - це Львівський музей «Територія Терору». Саме у цьому музеї можна зберегти мистецьку цінність монументу, а також завдяки йому показати жахливу ситуацію, яка відбувалась у Радянському Союзі. Ще однією пропозицією історика є написання довідки про письменника, аби люди мали право знати, чому цей пам'ятник перенесли.

21A1C079-10DD-4B90-9D38-6D1A6B294819_mw1024_s_n

Натомість представник добровольчого батальйону ОУН Антон Петрівський вважає, що не може бути мови про не підлягання цього монументу під дію закону про декомунізацію. Степан Тудор заперечував акт проголошення незалежності, формував інформацію про українську інтелігенцію та представників визвольного руху для того, щоб потім передавати у відповідні органи. Відомо, що за результатами цих списків, згодом можна було репресувати людей.

«Я думаю, що не один український діяч завдяки інформації переданої Степаном Тудором в органи НКВД був репресований», - зазначив громадський активіст.

Водночас історик Роман Шуст наголошує на тому, аби це питання не розглядати так вузько чи односторонньо, а подивитись на цю проблему зі всіх сторін.

проблему треба вирішити глибоко, толерантно

«Історія цієї постаті є дуже широка і багатозначна, тому так одностайно і категорично стверджувати я не можу. Я не є прихильник Тудора, але цю проблему треба вирішити глибоко, толерантно і так, як належиться Львову», - розповідає Роман Шуст.

Нашому рідному місту належиться ще багато історичних пам'яток, яких у нас, на жаль, немає і навіть мова про це не заходить. Зокрема, це пам'ятники Євгену Коновальцю, Йосипу Сліпому, Роману Шухевичу та інших представників української еліти.

що він такого значного зробив для нашого міста

«На 25 році Незалежності у Львові так і досі немає пам'ятників великій частині діячів національно-визвольного руху. Їх просто немає. Ми не маємо пам'ятника Роману Шухевичу, хоч і однозначно ця людина претендує не лише на скромний пам'ятник у селі Білогорща, а все-таки на щось більше. Зараз місто Львів іде у фронті боротьби за українську державність і ми показуємо приклад Україні. Як можна займати таку слизьку позицію? Потрібно враховувати також і виховний момент. У нашому місті є багато туристів, та й з рештою діти питають, а хто цей дядько? Що він такого значного зробив для нашого міста, що йому поставили пам'ятник?», - розповідає директор музею «Територія Терору» Тарас Чолій.

Тарас Чолій зазначає, що він проти радикальних методів і не є прихильником того, аби пам'ятник був зруйнований. Втім директор музею «Територія Терору» додає, що усі демонтовані пам'ятники не повинні бути знищені, а під відкритим небом потрібно створити музеї, щоб люди могли дивитись на те, як колись виглядав тоталітарний режим.

перенести до музею «Територія Терору»

«Це є пам'ятник певної доби і він також заслуговує на збереження та огляд. Тому пропоную його демонтувати у культурний спосіб і перенести до музею «Територія Терору». Втім, обов'язково перед тим потрібно провести обговорення із мешканцями міста», - наголошує Тарас Чолій.

Музеєфікувати чи залишити? Що думають львів'яни:

З огляду на цю подію місцева влада запропонувала львів'янам самостійно вирішити подальшу долю постаменту. На сайті Львівської міської ради уже два тижні триває голосування, у якому близько 58% людей проголосувало за перенесення пам'ятника Степану Тудору з площі Маланюка, а 41% респондентів хочуть, аби він залишився. Відомо, що голосування триватиме до 11 червня.

____11338_729x547

Водночас історики роздумують над іншим опитуванням, зокрема, над тим, яке значення пам'ятника для львів'ян загалом? На думку декана історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка Романа Шуста, під час проведення такого опитування більшість мешканців міста з упевненістю не змогли б сказати, де цей пам'ятник розташований.

«Якщо ми б проводили опитування наших львів'ян, то я переконаний, що 80% мешканців не знали де цей постамент розташований та що він собою уявляє. Але все-таки це питання потрібно вирішити, адже до нього ми постійно повертатимемось», - стверджує Роман Шуст.

Керівник програми «Історія українського визвольного руху» УКУ, історик Василь Стефанів також вважає, що це питання підніматиметься ще неодноразово, якщо не поставити крапку, адже головну роль сьогодні відіграє і політична ситуація.

пам'ятник може бути знищений

«Впевнений, що безліч разів це питання ще підніматиметься, адже у нас в Львові часто бувають різні заворушення і в кінцевому результаті пам'ятник може бути знищений. Найкращий спосіб - це перенесення постаменту, аби він був музеєфікованим», - наголошує Василь Стефанів.

«Якщо пам'ятник Тудору забрати із цієї площі Маланюка, то вона нічого не втратить. У гіршу сторону точно нічого не зміниться», - розповідає в коментарі 032.ua професор, керівник урбаністичного семінару УКУ Мар’яна Долинська.

Реконструкція площі Маланюка.

Цьогоріч у Галицькій районній адміністрації передбачено близько 100 тис. гривень на реконструкцію площі Маланюка і наразі триває розробка цього проекту.

Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський в коментарі 032.ua зазначає, що проект досі не погоджений, адже наразі не відомо, що потрібно робити із пам'ятником.

6a0574ac3e34816d06c8ea2e430f8562

«Площа Маланюка потребує елементів благоустрою, а саме заміни мощення, облаштування лавочок. На основі містобудівного та архітектурного аналізу ця площа є історично сформованим міським простором з композиційним акцентом у вигляді пам'ятника Степану Тудору, що потребує збереження, модернізації та надання статусу пам'ятки містобудування місцевого значення», - зазначає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Що думають у міськраді:

У середу, 25 травня, у Львівській міській раді відбулось засідання робочої групи для вирішення питання доцільності демонтажу пам’ятника Степану Тудору, що на площі Євгена Маланюка. Після обговорення, більшість членів робочої групи погодилися, що пам’ятник має бути демонтований і переданий на зберігання в один з музеїв Львова.

aMuffZaJkHg

Доля пам’ятника письменнику та громадському діячу Степану Тудору вирішиться на наступному засіданні робочої групи, яке відбудеться після 11 червня, на ньому й приймуть остаточне рішення. Щоправда, це рішення повинно бути ухвалено і на сесії міськради, адже пам’ятник є не лише культурною цінністю, але й державним надбанням.

Актуальність
(0 оцінок)
Автор
(0 оцінок)
Якість матеріалу
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Актуальність
0/12
Автор
0/12
Якість матеріалу
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку

Оголошення
Розмістити оголошення у цьому блоці Додати