Євромайдан. Два роки потому

21 листопада 2015 року минає 730 днів з початку створення Євромайдану - Революції Гідності, яка назавжди змінила Україну.

У Львові сьогодні похмуро. Дощить. Погода приблизно така ж як і два роки тому. Щоправда людей біля пам'ятника Т.Шевченку менше. Сьогодні ми не протестуємо. Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо пам'ять тих, хто загинув. Несемо квіти до могил загиблих під час Революції Гідності й АТО, молимося за душі загиблих, які полягли за волю України.

У стінах музею національно-визвольної боротьби відбувається подіумна дискусія «730 днів – від Майдану до реформ». Перед тим, як зайти до приміщення на вході усім дарують стрічки на них пише: “Україна — це Європа. День Гідності та свободи”

Своїми думками про втрати та здобутки Євромайдану діляться Мирослав Маринович, Софія Федина та Отар Довженко.

Софія Федина, політолог, голос Львівського Євромайдану

Що було втрачено? Час. Всі говорили про те, хто поведе народ, візьме на себе відповідальність. А зміна передбачає те, що вона буде болючою. Зробити зміну було можливо в цей момент і ми його упустили. Ідеї зароджувались серед нас усіх. 

Також ми не покарали тих, хто зробив злочин. Це передусім тому, що всі хочуть покарання для винуватців, але якщо ми самі причетні до порушення, то не хочемо відповідати.
Ще ми втратили й те, що не змогли підготувати людей яких могли б ставити на посади. Всі вигукують: “Дайте заміну”. А заміни не має. 

Втім, попри те, ми здобули націю. Вона, звісно, ще не є монолітна і дієва, її ще треба допомогти і виховати. Але ми усвідомили те, що українська держава - це не чиновник чи посадовець - це ми.

Ми відповідальні за зміни і за зміну стратегії. І зміни — вони відбуваються, хоч відбуваються дуже повільно.

Мирослав Маринович, дисидент, проректор Українського католицького університету, учасник Несторівської експертної групи та ініціативи «Першого грудня»

Сьогодні я прочитав одну надзвичайну фразу і виписав її: не можна очікувати результатів, які може дати тільки еволюція. Майдан завершився перемогою. Схилімо голови перед тими, хто загинув. Все, що нам не вдається - не вдається на етапі після Майдану. Ми не повинні себе мучити, мовляв, Майдан щось не зробив. Він свою місію виконав.

Але ми не створили єдиної партії Майдану типу польської солідарності. До влади прийшли не керівники Майдану. А прийшла колишня опозиція. Вони отримали державу в жахливому стані, але втримали її, і я їм дякую. Але чи вони зможуть реформувати країну?

Отар Довженко, журналіст, викладач, керівник прес-центру Львівського Євромайдану, активіст бойкотного руху;

Результат перевершив будь які сподівання. Я погоджуюсь із тим, що Майдан мав бути соціальним містком і він мав би підняти найкращих людей, але це не спрацювало . 
Я дивився на провід Майдану і казав, що вони мусять бути у владі, в результаті вони всі спробували, але до міськради потрапив тільки один. Це питання і до нас. Чому ці молодці людини не стали елітою зараз?

Друге питання - справедливості. Це дуже тісно переплетено із поняттям правди. Зараз є намагання подати Майдан як жертвоприношення. Мовляв, ось Небесна Сотня принесла жертву, закриймо цю тему. Але це були жертви, які не прийшли вмирати! Їх вбили люди, які порушили закон.  Це не була війна чи бій - це було вбивство. 
З іншого боку, коли ми говоримо про справедливість треба пам'ятати, що під час Євромайдану були жертви з обох боків. Треба з'ясувати правду.

Замість епілогу

Минуло два два роки після початку Євромайдану. І хоч частина прагнень та вимог протестувальників досі не реалізована, Україна народжується і відвойовується у дуже важкій боротьбі, яка триває й сьогодні.

Попри низьку явку на виборах і труднощі, треба пам'ятати, що Євромайдан нас дуже змінив.

Два роки тому нам було байдуже, де виготовлений товар, який ми купуємо. Сьогодні ми і наші діти досі дивимося на штрих-код товару перед тим, як заплатити за нього.

Ще два роки тому, ми боялися зустрічі з правоохоронцем, сьогодні ж ми можемо попросити допомоги у поліцейського і він нам допоможе.

Ще два роки тому, ми мовчали, коли бачили, як поблизу наших вікон починають незаконно зводити багатоповерхівку. Сьогодні ж ми об'єднуємося, йдемо і руйнуємо паркани.

Ще два роки тому, важко було повірити, що на дорозі більше не буде ДАІ. Сьогодні ж львівські водії забули, що означає давати хабар за порушення.

Ще два роки тому, кандидати в мери чи депутати могли спокійно підкуповувати виборців, сьогодні ж вони отримують шквал негативної реакції та обурення замість голосів.

Пам'ятаймо,  що Україна змінюється, коли змінюємося і ми.

Автор: Ірина ТРУШ