Ріпак поряд з іншими життєво важливими трав'янисто-олійних культур, є одним з найбільш часто зустрічаються рослин з сімейства капустяних і хрестоцвітних. Залежно від попиту світового ринку, до недавніх пір на українських посівних площах спостерігалося тенденція підвищення вирощування даної культури. Хоча в даний час рівень потреби світового ринку незначно знизився, але негативне коливання в стабільному розвитку виробництва ріпаку не спостерігається і причиною цьому служить позитивний прогноз розвинених країн щодо стратегічного значення цієї рослини. Але чи є даний прогноз обґрунтованим? Все виходить з того, що універсальні і незамінні якості ріпак в продовольчої, технічної, кормової і енергетичної потреби є абсолютним фактом.
Неповторний генетичний склад ріпаку, через відсутність аналогів в дикій природі, робить її унікальною рослинної культурою. За версіями всіх вчених в області генетики, її поява виходить з методу схрещування городньої капусти безпосередньо з озимої суріпиці, а вік початкового з'єднання генотипів цих рослин кілька тисячі років. Імовірно, перша поява такої культури в Україні виходить з XVI століття. При цьому в даний час рівень українського виробництва ріпаку в області олійних культур, не перевищує тільки рівня виробництва соняшнику і соєвого бобу. Чим пояснюється такий чималий обсяг виробництва? Основне значення мають насіння ріпаку, з яких виробляють корисне масло. Також необхідно відзначити, що 80% культури вирощуватися саме для отримання масло. В якості харчового що становить, масло, отримане від переробки ріпаку, є одним з основних конкурентів оливкової масло. При цьому масове застосування ріпаку спостерігається також в технічних, хімічних і енергетичних областях людської діяльності. Таке широке застосування пояснюється наступними перевагами рослинного складу цієї культури:
• вміст корисних мікроелементів в маслі, що сприяють зниженню і стабілізацію рівня холестерину в організмі, попередження і зниження ризику отримання інфаркту або інсульту;
• застосування в хімічній промисловості поряд з багатьма маслами і тваринними жирами для виготовлення лікарських препаратів, в тому числі для виробництва мастильних і захисних засобів;
• використання при виробництві біопалива та висока конкурентна спроможність в паливній промисловості, що дозволить збільшити екологічний потенціал цієї галузі шляхом економії природних ресурсів нафти і виключення забруднень природних грунтів і водойм;
• застосування в якості корму великої рогатої худоби, в тому числі, виробництва сени, трав'яного борошна, а також зеленої маси;
• відмінні медоносні властивості дають можливість бджолам зібрати до 90 кг меду з кожного гектара посіву;
• вміст мінеральних елементів сприяють застосуванню в якості кращого зеленого добрива.