Однією з провідних тем багатогранного живопису Олександра залишається його надзвичайно особисте й глибоке переосмислення біблійних текстів. У цьому процесі художник намагається уникати усталених форм та іконографії традиційного сакрального мистецтва.

Виставка "Сакральна ботаніка" присвячена передусім темі втраченого/віднайденого раю. Це своєрідна власна спроба розпізнавання райських символів – чеснот, котрі, подібно до земних рослин, ростуть (на полотні так само як в душі) повільно, ростуть у сприятливому середовищі, ростуть і дають плоди... Антонюкова "ботаніка" - це уважне дослідження речей менш видимих, ніж колір та форма. Це спроба віднайдення райського середовища – блаженного стану всеоб'ємлюючої любові.