«Agricultura» – сукупність історичних й політичних стереотипів, архетипних культурних образів, ідеологічних кліше. Станіслав Сілантьєв поєднує естетику поп-арту й традиційного українського примітиву, створюючи синтетичне поле “буденного” в його рустикальному й урбаністичному вимірах. Сілантьєв сміливо використовує виражальні можливості кічу й лубка, констатуючи остаточне змішання “священних корів” міста й села в єдиному “світоглядному вінегреті”.

Полотна Сілантьєва, створені в мультиплікаційній манері, яку автор визначає як “концептуальний примітив” Дослідження примітивізованого обивательського всесвіту, в якому історичні постаті зливаються з поп-ідолами, політичні події карнавалізуються, а сакральні й фалічні мають однакову цінність, здійснюється засобами обивательської “красивості”: кіч підноситься до рівня світоглядної системи. Кричуща строкатість кольорів, нав’язлива плакатність образів, шизофренічне поєднання непоєднуваних знаків в рівній мірі символізують примітивний художній смак і стихійний консюмеристський утилітаризм обивателя. Виставка «Agricultura» стає водночас критикою й апологією буденної смислотворчості.