"Ця історія почалася в повітовому місті Гадяч Полтавській губернії. Ці меблі я привіз з будинку своєї рідної бабці Дусі, з ними вона прожила більше п'ятдесяти років. А потім поїхала з Гадяча у велике місто до своєї доньки. І будинок залишився спорожнілим . Йшов час, в нім оселилися нові мешканці, у них з'явилися діти, і усі бабусині меблі були звалені і зачинені в далекій кімнаті на довгі роки.

Тим часом я зустрів жінку і полюбив її. Згодом вона завагітніла і виявилось, що її також, як і мене, турбують сентиментальні спогади бабусиного дитинства. Але її бабуся живе далеко, аж у Владивостоку. Тоді ми поїхали в Гадяч, і забрали усі меблі. І стали в ній жити".