Театралізоване дійство на вірші А. Бакуна за артистичної підтримки групи "Львівський театр історичної мініатюри" та музичної підтримки ансамблю старовинної музики "Львівські Менестрелі".

Говорити багато не стану,
Розповім вам баладу, баладу про Зраду.

В світі нашому, грішному світі
Жила Вірність, ніде правди діти.
Тиха, чесна була, на показ не ставала
І тому по-тихеньку вона помирала.

Ти послухай, послухай баладу,
Невеселу баладу про зраду

Вмерла Вірність, на похорон Зрада прийшла:
Квіти поклались, пустилась скорботна сльоза.
Ну а потім сказала: «Її вже нема
І від нині у світі я правлю сама».

І тому я читаю баладу,
Вам баладу про зраду

Зрада чорна на трон свій зійшла,
Чорні краплі в серця нам влила.
Пили краплі – від горя відрада,
А над нами вже твердо правила Зрада!

Так, хміль від горя – відрада,
А закон в нас один – лише Зрада!

Кожен зраджував друзів своїх,
Свій народ і народи чужі.
І йдучі по закону Її,
Кожен зраджував навіть собі.

Невесела, сумна ця балада,
Бо говорить вона нам про Зраду.

Честь запоєм топили в вині.
А кохання топтали в багні.
На історію брудом лили,
На бенкет до Чуми в гості йшли!

І читаю, читаю баладу,
Вам баладу, баладу про Зраду.
Править світом вона довгий час.
Може скажуть: «Та це не про нас!»
Я б радів, як була б лиш баллада,
Лиш балада, балада про Зраду. "