Автор - Н. Гернет, Т. Гуревич

У роботі над виставою режисер бере за основу систему К. Станіславського, створивши “запропоновані обставини” – дівчинка Оленка приїхала у село, до бабусі, з міста.

Глядач має змогу зрозуміти цю передісторію завдяки невеличкому прологу, який режисер додає до п’єси.

Семеро студентів-виконавців, убраних у звичайнісінькі футболки та джинси, перед завісою легко й невимушено виконують веселу пісеньку про літо, творячи по-справжньому теплу й сонячну атмосферу.

Їхні роздуми про те, де краще провести літо, підводять до початку розповіді про Оленку та Дорофія…

Кожна дитина хоче мати якогось вихованця, тож часто батьки дарують своїм дітям “друга” (кішку, собаку, папужку). Гусачок Дорофій є уособленням саме такого вихованця.

Упродовж усієї вистави Оленка ганяє Дорофія, грубіянить йому і намагається керувати ним повністю. Та це не допомагає їй – і Лисиця таки викрадає неслухняного вихованця.

Підкреслимо, що персонажі в різних акторських складах мають індивідуальні відмінності, ніхто нікого не нагадує, ніхто нікому не уподібнюється.

Деталі за тел. - 235-58-32