Молодий успішний адвокат Євгеній Рафалович, випадково перестрічається із давнім наставником Стальським. Минуло чимало років з останньої зустрічі. Є про що розповісти, є у знайомих і спільні ділові інтереси, тож Стальський запрошує Рафаловича у гості.
Та трапляється неймовірне,  дружина Стальського - Регіна, неймовірно схожа на юнацьке кохання адвоката…
 
Повість І. Франка «Перехресні стежки» створена на межі століть (1900 рік). Це обумовило символічно-модерний стиль твору, в якому існують дві сюжетні лінії. Романтична: історія трагічного трикутника Рафалович-Регіна-Стальський та суспільно-громадянська пов’язана із діяльністю адвоката Рафаловича. Для автора і постановника сценічної версії повісті Дмитра Чирипюка домінуючими стали слова самого І. Франка: «значний вплив на моє життя, а значить, на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом…» Отже, створюючи свій варіант сценічного втілення повісті Дмитро Чирипюк зосередив свою увагу в першу чергу на висвітленні і проникненні у найпотаємніші нетри людської душі чотирьох персонажів: Рафаловича, Регіни, Стальського і Барана.
 
Саме ці постаті завдяки геніальній уяві Франка являють читачеві глибинне, втаємничене поняття фатуму. Складну внутрішню боротьбу між божественним і диявольським. Вічний пошук ідеалу жіночості і любові (як і було в реальному житті Франка) а замість цього фатальна жінка, нічні жахи, афекти, хворобливі алюзії, за якими порожнеча.
Фабула цієї лінії певною мірою віддзеркалює знані твори І. Франка «Зів’яле листя» та «Украдене щастя».
Рафалович- Заслужений артист України Форманчук Олександр;
Регіна-Заслужена артистка України Міхіна Тетяна; Івасіва-Фесуненко Олена;
Стальський-Народний артист України Панчук Петро; Баран-  
Народний артист України Стальчук Олег; Ребрик Юрій;  
Шинкар- Сєттаров Ренат;
Батяри- Піскун Павло; Залуський Іван; Заслужений артист України Печериця Олександр; Терновий Олег; Шепель Роман; Абазопуло Володимир (молодший); Городяни- Зубкова Вікторія; Кальва Вія; Бондаренко Ярослав; Санжак Олексій;