Перш ніж розрізнити індивідуальні стратегії творчого пошуку Наталії Кручкевич і Михайла Сидоренка, необхідно звернутись до деяких їх спільних рис та біографічних фактів. Львівська національна академія мистецтв стала для майбутнього подружжя і місцем особистої зустрічі, і початком їх професійного шляху. Ще один епізод – студії малярства у Samuel Fleisher Art Memorial and Philadelphia Sketch Club (Філадельфія, США, 1995 р.) – дещо відкорегував направленість їх мистецьких зусиль. Навіть сьогодні, систематично працюючи над різними тематичними пейзажними циклами, Наталія і Михайло для своїх львівських колег багато чим залишаються «іншими», засмаглими не лише від «українського сонця» й освіженими не лише «рідними вітрами».

Однією з головних ознак внутрішніх перетворень тоді ще початкуючих мистців стало облаштування ними власної «образно-пластичної оптики», проявленої у масштабованості певних натурних мотивів та вкладання у них своїх поетичних чи філософічних смислів.