Постановка — Володимир Кучинський
Сценографія, костюми — Наталія Шимін
Музичне оформлення — Наталія Половинка

«У виставі використовуються образи-теми давніх українських легенд про Марка Проклятого і Мамая та східна легенда про Манкурта — дитину кочового племені, яку насильно позбавили пам` яті про свій рід.

Стус є одним з небагатьох творців міцних структур мови, міцного, місткого слова. Бо тільки таке слово може передавати глибинний зміст архетипів культури.

Для театру, де закоріненість слова, звукосполучення у процеси підсвідомого є особливо відчутна, очевидним є і та непересічна роль, яку відіграватиме поезія Василя Стуса у подальшому становленні української мови.

Я навмисне беру тільки мистецький бік творчости Стуса, але і як Людина, як Просвітлений Духом він залишив нам справжнє джерело пророка. Проте, це питання індивідуальні, навіть інтимні, добрий тон тут велить мовчати.»