Виставка присвячена одній фотографії другого десятиліття XX ст. з приватної колекції Олександра Коробова, де зображено щоденне життя на перетині сучасних вулиць Гнатюка та Січових Стрільців у Львові. Cкляний відбиток відсканований у високій роздільній здатності і розкардрований на окремі зображення різного рівня наближення. При наближені до окремої фотографії, ми маємо можливість роздивитись її найдрібніші деталі, та поза тим, втрачаємо загальний контекст знімку.

Таким кадруванням твориться нове, абсолютно незалежне зображення, що містить окремий сюжет. І навпаки, при відповідному віддалені, розглядаючи деталі чи навіть абстрактні образи, ми здатні відшукати складові чогось більш великого і загального. Як віднайти оптимальне наближення/віддалення , щоб побачити цілісну картину і не втратити деталей?

«Фотографічні образи сформували новий аспект уявлення про інформацію. Фотографія – лише тоненький зріз і часу, і простору. У світі де панують фото образи, всі межі («обрамлення») видаються довільними. Геть усе можна відокремити від чогось іншого і зробити самостійним, а все, що необхідно для цього, – інша рамка. (І навпаки: геть усе можна поєднати з чим завгодно) […]. Фотографії, що самі нічого не можуть пояснити, є невичерпним джерелом запрошень до дедукції, роздумів, фантазувань.» Сьюзен Зонтаг «Про фотографію»