У своїх нових роботах Слава дещо відходить від звичних раніше, здебільшого гуцульських, мотивів і переносить акценти з форм локальних більше на зміст глобальний.

Ця виставка це результат «захоплення несподіваною, але беззаперечною подібністю етнічних деталей, незалежно від географії, культурного чи цивілізаційного розвитку, релігії і кольору». Виставка також є своєрідною мандрівкою крізь час та простір, що показує інакшість через подібність.