Джордж Гершвін. Симфонічна сюїта «Американець у Парижі».
Джордж Гершвін. «Рапсодія в стилі блюз» для фортепіано з оркестром.
Джордж Гершвін. Концерт для фортепіано з оркестром.

  • Мирослав Драган – фортепіано.
  • Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.
  • Богдан Дашак – диригент.

жордж Гершвін – один з тих композиторів, які вдало поєднували у своїй творчості класичну музику і джаз. У його творах відчувається також зв'язок із французькими композиторами-імпресіоністами, з одним з яких — Морісом Равелем — Гершвін за життя спілкувався. Музика ця сповнена життєвої енергії та джазової винахідливості, але разом із тим зберігає свою академічну досконалість.

На концерті прозвучать найкращі зразки його симфонічної та фортепіанної: симфонічна сюїта «Американець у Парижі», «Рапсодія в стилі блюз» для фортепіано з оркестром та концерт для фортепіано з оркестром. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.

Відомий львівський піаніст-соліст і концертмейстер, педагог Мирослав Драган, який виконає «Рапсодію в стилі блюз» для фортепіано з оркестром та Концерт для фортепіано з оркестром Джорджа Гершвіна зазначив: «Коли торкаєшся до музики Джорджа Гершвіна, то відчуваєш радість, яка постійно з тобою. Ця музика дуже оптимістична, хоч там і трапляються нотки смутку. Його «Рапсодія у стилі блюз» написана у нотках смутку блюзу. Але навіть коли чуємо ці сумні нотки, то в результаті твір надихає до оптимізму. Це американська мрія у тому втіленні, яке ми тільки можемо собі уявити. Концерт для фортепіано з оркестром також надзвичайно оптимістичний, безтурботний та елегантний».

Джордж Гершвін дуже хотів навчатися у Моріса Равеля, геніального французького композитора. Гершвін приїхав з таким наміром у Париж. Після зустрічі з Равелем він написав у 1928 році симфонічну сюїту «Американець у Парижі», де яскраво проявилась майстерність автора. Моріс Равель сказав Гершвіну, що він є геніальним у своїй творчості тому не має потреби у навчанні. Ось така була віддача настільки вишуканого та естетичного композитора Моріса Равеля до здається в чомусь протилежного Джорджа Гершвіна, який поєднує класику і джаз. Моріс Равель теж є автором скрипкової сонати, друга частина якої написана у стилі «блюз». Якщо це не вплив Джорджа Гершвіна, то у всякому разі він активно там відгукнувся. Ці паралелі є досить цікавими.