Виставка шевченкіани, влаштована з нагоди 202-ліття від дня народження Тараса Шевченка, продовжує традицію щорічних Шевченківських виставок, започаткованих Національним музеєм у Львові 1914 року. Цього року вона представляє чотири оригінальні твори Т. Шевченка із колекції музею, а також вибрані твори із довоєнної музейної шевченкіани.

Центральне місце на виставці займають графічні роботи Т. Шевченка, виконані у різні періоди творчості, – унікальний рисунок «Се мій батько» (1829 – 1831), «Автопортрет» (1848 – 1849), офорти «Притча про виноградаря» (за однойменним твором Рембрандта) (1858) й «Вірсавія» (за твором К.Брюллова) (1860).

До раритетних Шевченкових пам'яток у музейній збірці належать також посмертна маска поета і його ручка з пером. Ці унікальні речі передав (1895) у дар Науковому товариству імені Шевченка у Львові Василь Тарновський (молодший) із Чернігова. Після реорганізації (1940) львівських музеїв пам'ятки ввійшли до мистецької шевченкіани Національного музею у Львові. Також цінним надбанням музею й експонатом виставки є твір Броніслава Залєського (1853), що у дзеркальному зображенні повторює автопортрет Т. Шевченка (1851) з часу геологічної експедиції у горах Кара-Тау.

Поряд з оригінальними роботами Т. Шевченка на виставці представлена довоєнна образотворча шевченкіана відомих й невідомих українських художників, які уславили образ Великого Кобзаря у своїй творчості. Зокрема, це твори таких знаних художників, як Іван Труш, Олена Кульчицька, Василь Касіян, Юліан Панькевич, Корнило Устиянович, Микола Азовський, Антон Манастирський, Сергій Литвиненко, Володимир Побулавець.

Більшість із заекспонованих робіт започаткували музейну мистецьку шевченкіану. Це, насамперед, «Портрет Тараса Шевченка» невідомого художника (1860-ті), виконаний за фотографією поета (1860), «Портрет дівчини» (1860-ті), що традиційно вважається портретом сестри Т. Шевченка Ярини, алегорична композиція Михайла Тишкевича «Мрії» (1890), «Портрет Т. Шевченка» Гаврила Маляра, «Портрет Т. Шевченка» Ярослава Тишинського та ін.