В контексті виставки Руслан Тремба: Остап Сливинський.Мовчання, місце для Ангела. Про мовчання і неприсутність у літературі, філософії, богослов’ї.

Коли мовчання є неприсутністю (слова, знака чи істоти), а коли -- виразною, акцентованою присутністю невидимого?
Чи маємо «мовчати про мовчання»?

Якими є «форми замовкання» в культурі, як вона дає місце мовчанню? Як знати, щó приходить, коли вичерпується знак і стискається форма?
І ким є той, хто обирає мовчання у сучасному світі? Чи в «суспільстві діалогу» не є він єдиним дискримінованим?