До 70-річчя Львівської дитячої художньої школи ім.Олекси Новаківського

Виокремити сучасну діяльність Львівської дитячої художньої школи ім. Олекси Новаківського з контексту її 70-літньої історії є вкрай непросто. Неминуче пригадуватимуться творчі події минулого, численні успіхи учнів на різних конкурсах і виставках, не завжди зручні аудиторії для занять з малювання за різними міськими адресами, імена Романа Турина, Омеляна Ліщинського, Карла Звіринського, Зеновії Масляк, Володимира Риботицького та інших знакових постатей мистецького Львова другої половини XXстоліття. За ці десятиліття не лише зміцнювалася навчально-методична база школи, але й зростав її авторитет в Україні та поза її межами. Ім’я патрона – видатного мистця й організатора мистецької освіти в Галицькій Україні Олекси Новаківського – мотивувало педагогів до високих критеріїв виховання в дітей витончених естетичних смаків у парадигмі національної культури. Так з рядової спеціалізованої дитячої художньої школи виростало помітне мистецьке явище.

На сьогодні школа свою діяльність програмує не лише як спеціалізований навчальний заклад, але і як справжня культурно-мистецька фундація, що вирішує цілий комплекс освітніх і творчих задач. Керівництво і наставники всіх вікових груп мобілізують учнів на цікаві синкретичні ідеї творчості, скеровані до внутрішніх емоційних ресурсів кожного. При цьому враховується відповідна духова атмосфера в житті українського суспільства. Школа надає кожній дитині можливість маніфестувати свою ідентичність через вибір теми, мотиву чи манери виконання, реалізуючи при цьому певну стадію навчальної програми. В практиці останніх років – належно підготовлені тематичні проекти, присвячені Олексі Новаківському, Тарасові Шевченку. Образний світ великих українців став джерелом для дитячих саморефлексій, з унікальним результатом за діапазоном формальних знахідок кожного маленького Автора.

Львівська дитяча художня школа ім. Олекси Новаківського за свою історію набула цінний досвід методики комплексного виховання учнів різних вікових категорій. У тому, що розділи експозиції їх творів вирізняються на багатьох загальнонаціональних і міжнародних показах, є велика заслуга вчителів, які намагаються знаходити підхід до кожної дитини, стимулювати в ній розвиток питомих рис творчого характеру. Методика викладання профільних творчих дисциплін генетично пов’язана з академічною мистецькою освітою в західному регіоні України, зокрема з програмами одного з найдавніших в Центрально-Східній Європі художніх закладів – Львівської мистецько-промислової школи (остання чверть XIXстоліття), а в дальшій історичній динаміці – училища, коледжу, інституту та академії. Розуміння основ композиції, примат кольору та синтетичної форми, декоративна організація малярського середовища, експресія та «будуюча» емоційність самого письма передається через посередництво вчителів і маленьким слухачам школи. Збережений у Львові культ творчої свободи, якого не могли знищити жодні тоталітарні режими та ідеології, стає осердям міфологічного мислення, стильових модифікацій у малярстві фактично усіх сучасних «новаківців». У рік свого 70-річного ювілею школа як поважна творча фундація збагачує палітру явищ сучасного образотворчого і декоративного мистецтва, заряджаючи всю сучасну національну художню культуру духом оптимізму і відкритої до сучасного світу діалогічності.