Арт Інсталяція у Львові.

Я бачу себе лишень збоку, відходячи Плечима повернутий на світло, лице в темряві поступово поринає глибше в тіні і вся моя освітлена частина заглиблюється в пам'ять, в хаотично нагромаджені почуття. Мислимо вибираю речі, протиставляю їх, підбираю, відкидую непотрібні...

Шукання змісту, витягування його з пустки минулого - це робота в якій знаходжу сенс.

Мені 5 чи 6 років, я дивлюся на вікно, освітлене теплим світлом лампи, за вікном вечір, падає дощ і дує вітер, гілка горіха б'є об шибку вікна. Я знаю це не закінчиться, ніколи не закінчиться, воно буде продовжуватись завжди.