Дія I
Тепла весняна ніч на Івана Купала. Кидаючи вінки у воду, дівчата загадують свою долю. Вродлива, уквітчана вінком із лілей дівчина, Лілея зачарувала парубків. Разом росла Лілея зі Степаном, а тепер прокинулось нове, досі не відоме їм почуття — кохання.
Князь дає згоду на заручини закоханих. Та краса дівчини ранить серце магната. У нього виникає думка роз’єднати Лілею й Степана. Він наказує привезти Лілею в замок, а Степану — стати до кня зівського двору за наймита.
Але громада вирішує вирядити Степана у Запорізьку Січ, а Лілею берегти від кривд Князя.

Дія II
Ховаючись від погоні, Лілея опиняється на березі озера. Втомлену і самотню знаходять її цигани. Вони оточують дівчину добротою і любов’ю.
Стомлена, вона засинає. Дивний сон бачить Лілея: у колі русалок її Степан. Та сон обривається …
Йдуть сліпі, а за ними Степан, якого по дорозі до Запорі зької Січі князеві гайдуки впіймали й осліпили.
Знайшовши тут Лілею, Князь намагається вбити свого суперника. Та раптом приходить захист. Невблаганною є помста народу.
Селяни вбивають Князя-злочинця. Сліпий Степан-Кобзар закликає до боротьби за волю і щастя.