Чому «100»?

Тому що в 2015 году легендарному «Чорному квадрату» Малевича виповнилось 100 років.

Чому «+1»?

Тому що почався відлік другого століття після фатального «обнуління» історії світового мистецтва.

Але наразі сторіччя легендарного «Чорного квадрату» Малевича – це нагода бодай якось означити в публічному просторі Львова арт-ювілей, який беззвучно розчинився у чергових трагічних подіях українського лютого.

Отже, на виставці не домінує чорний, хоча він активно присутній.

І тут не лише квадрати, хоча квадратів тут вистачає.

Що об’єднує всіх авторів? Експеримент, бажання вийти за рамки, випробувати межу, відтворити відчуту ідею...

 Виставка на межі зими/весни представляє класиків/молодь/мисткинь/митців.

 Є нагода побачити:

– іронічну полеміку з академічним дискурсом Андрія Сагайдаковського,

– концептуальні фото/відео експерименти Андрія Боярова,

– вишукані монохроматичні абстракції Ігоря Яновича,

– 3D-«мереживо» (але цього разу це не витинанка) Олени Турянської,

– квіткову бурхливість Антоніни Денисюк,

– віртуозну орнаментальність Галини Жегульської і Оксани Андрущенко,

– «прозорі» натюрморти Терези Барабаш,

– зафіксовані фотомитттєвості Марти Швець, Марійки Гоїн, Михайла Французова і Олександра Шамова,

– похмуру романтичність Володимира Топія,

– текстильні абстракції групи WoodlogOK (Іштван Кус, Арутюнян Карина). 

 Історик мистецтва Наталія Космолінська.