У 1881 році Михайло Старицький спільно з Оленою Пчілкою, Лисенком та театральними діячами і представниками культурної громадськості Києва організували літературно-драматичний гурток «з метою поширення та збагачення дуже бідного та задавленого українського репертуару». Власне з цією метою Старицький взявся до обробки комедії Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». І саме ця версія, яка згодом отримала назву «За двома зайцями», здобула велику популярність і користується успіхом й донині.

Залицяння на два фронти "промотаного цилюрника" Свирида Петровича Голохвостого та ве-елика любов ("штоб як смола кипєла") до нього "чаплі, жаби кислоокої" Проні Прокопівни Сірко, яка "в пенціонє всє науки проізошла" - вся ця історія добре знана не одному поколінню глядачів, цитати з п'єси та фільму давно вже стали крилатими висловами та пішли гуляти в народ, а згаданим персонажам - напевне таки найбільш відомим зі всієї української драматургії - навіть встановлено пам'ятник на Андріївському узвозі у Києві.

Вперше п'єса була поставлена трупою Старицького в Києві 4 листопада 1883 року. З особливим успіхом вона йшла за участю Панаса Саксаганського, який блискуче виконував роль Голохвостого, Марії Садовської – Проня, Івана Карпенка-Карого – Сірко.
Безумовно, всі пам'ятають знамениту екранізацію 1961 року з Олегом Борисовим та Маргаритою Кринициною у головних ролях. Не зайве згадати, що роль Химки у ній зіграла наша землячка Таїсія Литвиненко, нині народна артистка України, прима львівського Національного академічного театру ім. М. Заньковецької.

І, нарешті, кому як не нашому театру підхопити цю "заячу" естафету? ;) Дарма, що п'єса написана майже 130 років тому - в наш час повального "гламуру" та претензійного кітчу вона стає чимраз актуальнішою. Приходьте - переконаєтесь.

Дата прем’єри 20 березня 2010 року