Витончений колорит, невимушена стилізація, тонке прописування деталей надають творам Наталі Русецької невагомості дуже доречної у сюжетах сакральної тематики. Випробувавши у свій час різні техніки та технології – повернулась до класичної випробуваної століттями жовткової темпери, що дає неперевершені можливості для митця, котрий любить працювати м’яко і виважено.

Графічні витримані композиції із філософсько-теологічним змістом, мерехтіння позолоти, сяюча прозорість кольору, майстерно виписані мікроскопічні зображення – все це створює алюзію середньовічних манускриптів, відсилає до славних мініатюристів епохи Готики та Ренесансу.

Разом з тим у її роботах неможливо вловити жодного еклектизму, лише чистий і виразний стиль митця, що пройшов добру школу, освоїв секрети давніх майстрів, переосмислив досвід попередніх століть та витворивши свою модерну форму образотворення впевнено зайняв місце у сучасному українському сакральному мистецтві.