Людському стражданню немає меж, але мало хто з людей здатен усвідомити це, усвідомити саму природу земного існування, у якому одна краплина задоволення рівняється до океану болю. Це ніби тебе тримають під водою і ти відчайдушно розгрібаєш руками річковий мул, а потім тебе відпускають на одну мить, щоб дати змогу вхопити повітря, і знову занурюють під воду. Саме так ми живемо, але дивно, що лише одиниці намагаються вирішити цю проблему, лише одиниці питають: «Чому я страждаю?» Це питання – перший крок на шляху до мудрості, саме з нею приходить розуміння тонких законів, що тримають живу істоту в полоні страждання. Один із них – це карма, закон причини та наслідку. Розкриття цього закону являється головною ідеєю п’єси «Свиняча печінка». До тих пір, поки існують бійні, де забивають на м’ясо тварин, будуть існувати і гарячі точки на нашій планеті, будуть помирати люди під скальпелем хірургів.