Вперше з 1932 року відбудеться виставка цих художників у Львові.

Творча спадщина Антоні Стефановича буде представлена, зокрема, серією портретів, серед яких особливо вирізняються портрети членів сім’ї Стефановичів. Серед творів Каєтана глядач зможе побачити проекти декоративних панно, графічні твори, акварелі та великоформатні полотна на орієнтальну тематику. Усі ці твори належать збірці Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького. Виставка відбуватиметься в рамках «Свята вулиці Вірменської» за фінансової підтримки відомого львівського ресторатора Вардкеса Арзуманяна. На відкритті виставки окрім представників вірменських товариств Польщі та України, будуть присутні нащадки родини Стефановичів.

Антоні (1858-1929) і Каєтан (1886-1920) Стефановичі – львівські художники початку ХХ ст. Походили з родини вірмен католицького обряду. Антоні Стефанович, відомий не лише як художник, але як педагог, народився на Буковині. Художню освіту здобув у Віденській академії мистецтв. У 1883 р. він розпочав багаторічну працю у Вищій Реальній школі м.Львова на посаді професора рисунку. У 1906-1914 рр. А. Стефанович був головним інспектором з мистецьких питань усіх художньо-промислових шкіл Австрії. Активно займався творчою та виставковою діяльністю. Приймав участь у розписах плафону Львівського оперного театру. У 1920-х рр. був консультантом митрополії вірменсько-католицького осередку з мистецьких питань, зокрема таких, що стосувалися реставрації вірменської катедри (650-річчя якої ми святкуємо цими днями). Саме Антоні Стефанович був першим вчителем свого сина Каєтана, чия творчість згодом стала втіленням львівської сецесії. Каєтан здобував художню освіту в Краківській академії мистецтв, а згодом - в Мюнхені та Парижі, після чого повернувся до Львова визнаним закордонною та вітчизняною пресою митцем-декоратором. Творчість Каєтана кардинально різнилася з творчістю його батька, вона була виразником нового покоління і нової епохи в мистецтві – епохи ар-нуво.