Сюжет розгортається в стародавньому монастирі Дохіар на західному узбережжі гори Афон, одного з півостровів Егейського моря, відданого у виняткове користування монахам східного християнства. Образи природи вплітаються в практично безперервну низку праці та молитви, шикуючись в ритмічний взаємозв'язок людини і природи, натякаючи тим самим на рай, за яким ми всі в глибині душі скучили.
Але перлиною цього розкішного візантійського ландшафту є все ж самі ченці, чия теплота і самобутність були відображені прочиненням завіси, яка приховує їхнє повсякденне життя, де у кожного свої радості, свої надії і слабкості.
Запрошуючи творців фільму в своє середовище, монахи сподіваються пробудити в кожному глядачеві пам'ять про своє воскресіння.
Центральною фігурою фільму став старець монастиря ігумен Григорій, чий багаторічний досвід опіки нагородив його глибоким розумінням душі людської і її прагнення повернутиcя в стан, властивий людській природі Адама до гріхопадіння.