Балет «Пахіта», поставлений Маріусом Петіпа в 1847 році в Петербурзі, - це перенесення на російську сцену паризької постановки балетмейстера Ш. Мазілу.

У 1881 році балет був ще раз відновлений М. Петіпа. Видатний майстер заново переробив всю хореографію твору, ввів цілий ряд нових сцен і танців, серед яких особливо вдалими виявилися «Дитяча мазурка» і «Гранд па» на музику Л. Мінкуса, що стали справжніми шедеврами великого хореографа. «Гранд па» з «Пахіта» протягом багатьох років міцно утвердився в репертуарі хореографічних колективів.

Завдання цієї постановки, крім реставрації втрачених деталей, - відтворити стиль сценічної атмосфери тієї пори. Зберегти й викарбувані позу, властиву дофокінському періоду, і силует костюма, що нагадує корсетні туніки і зачіски кінця Х1Х століття.

Крім цього, цілком необхідно було проявити «обережність» в тому, що привноситься в хореографічний текст балету, зокрема - у партії «кавалера». За часів Петіпа з його культом віртуозної прима-балерини танцівники були приречені на роль «кавалера» - незалежно від їх технічних можливостей (Люсьен дьЕрвільі, герой «Пахіта», не мав жодного розгорнутого танцю).